Невдалі спроби збити українську «Лелеку-100» російською «Стрілою» потрапили на відео.
Паблік у Телеграм «Диванно-штурмова бригада» оприлюднив ролик, на якому показали два неточні запуски ракет російського ЗРК «Стріла-10» по українському розвідувальному дрону
«Лелека-100». Український БПЛА сам зняв відео про це.
На початку відео помітно перший слід від ракети, що не влучила у БПЛА. Згодом «Лелека» продовжує кружляти над російською машиною та солдатами, «Стріла» намагається знову
влучити, але й друга спроба виявилася невдалою.
Лелека-100 (анг. Leleka-100 або Ciconia [1]) — український безпілотний літальний апарат, призначений для ведення розвідки. Створений українською компанією DeViRo. Прийнятий
на озброєння Збройних Сил України в травні 2021 року.
Стріла-10 (індекс ГРАУ — 9К35, за класифікацією МО США і НАТО — SA-13 Gopher, (укр. Ховрах)) — радянський зенітно-ракетний комплекс. Комплекс призначений для
візуального спостереження та знищення повітряних цілей на малих висотах. Прийнятий на озброєння в 1976 році. Відповідно до тактико-технічних вимог, комплекс «Стріла-10СВ»
повинен був забезпечувати ураження цілей, що летять зі швидкістю до 415 м/с на зустрічних курсах (на навздогінних курсах — до 310 м/с) на висоті від 25
м до 5 км, на дальності від 0.8−1.2 до 5 км при параметрі до 3 км. Ймовірність ураження однією керованою ракетою одиночної цілі, що маневрує
з перевантаженнями 3−5 g, повинна була становити мінімум 0.5−0.6 при наявності цілевказівок від засобів управління протиповітряної оборони полку при відсутності пасток і перешкод.
Лелека-100 (Leleka-100 або Ciconia) — український безпілотний літальний апарат, призначений для ведення розвідки.
Створений українською компанією. Прийнятий на озброєння Збройних сил України в травні 2021 року.
«Стріла-10» — радянський зенітно-ракетний комплекс. Комплекс призначений для візуального спостереження та знищення повітряних цілей на малих висотах. Прийнятий на озброєння
в 1976 році.
Відповідно до тактико-технічних вимог, комплекс «Стріла-10СВ» повинен був забезпечувати ураження цілей, що летять зі швидкістю до 415 м/с на зустрічних курсах
(на навздогінних курсах — до 310 м/с) на висоті від 25 м до 5 км, на дальності від 0.8−1.2 до 5 км при параметрі до 3 км. Ймовірність ураження
однією керованою ракетою одиночної цілі, що маневрує з перевантаженнями 3−5 g, повинна була становити мінімум 0.5−0.6 при наявності цілевказівок від засобів управління протиповітряної
оборони полку при відсутності пасток і перешкод.
