По стопах дідів-НКВСівців - у Херсоні слідчі досі опрацьовують матеріали щодо катівень і катувань українських громадян у місті. Після деокупації виявлено 5 катівень у Херсоні і 16 по області. Застінки пройшли сотні і вижили не всі. Окупанти відступаючи з Херсона забрали частину бранців з собою і ніхто не знає про їх долю, йдеться в ТСН.
З мішками на головах і зв’язаними руками бранців кидали за ґрати у маленькі камери. “Камера, яка розрахована на трьох осіб була завжди переповнена, в нас було від 6-8 осіб, годували один раз в день”, - розповідають волонтер Андрій.
У камері він провів майже два місяці. Окупанти схопили його у серпні 22 року за проукраїнську позицію, а потім в телефоні знайшли антиросійські графіті, які хлопець малював по місту, коли партизанив. “Прокинулись від зойків, когось забрали катувати, ми зрозуміли, що слідчі приїхали. Це десь 9 ранку прокидались під крики і засинали також під крики”, - пригадує Андрій.
У катівнях усі дні змішувались, були щодня допити і тортури, брак кисню і води. “Характерні сліди від гумових кийків на стінах, маємо характерні плями.
Зі слів тих, хто піддався тортурам, тут на столику стояв телефон, тапік, видобували струм і під’єднали до різних частин тіла”, - розповідає ТВО начальника відділе комунікації ГУНП в Херсонській області Андрій Кований.
Били і катували українських громадян росіяни з особливою жорстокістю, пригадує Андрій. Часом від побоїв і нервового зриву вже і жити не хотілося. “Найчастіше це був електричний струм струм, підключали до різних органів, до геніталій, до вух, до рук. Приїздили хлопці, які володіли різноманітними техніками допиту, катувань і зуби вибивали мені долотом, вибили кілька зубів”, - розповідає волонтер.
За два тижні у катівні Андрій зрозумів, що його не вб’ють, але зкалічать точно. ФСБівці ламали не лише кістки, а й психіку і волю в людей, і ті, під примусом, підписували папери аби припинити знущання.
В ще одній катівні ані сонячного світла, ані вбиралень. Плитка на землі і кілька нар у тісних і вузьких камерах. “Тут утримувались громадяни, яких хотіли схилити до співпраці, так само за українську позицію. Тут було багато співробітників держустанов пенсіонерів МВС,
співробітники комунальних служб”, - додають в поліції.
На землі речі людей, які були у застінках, кров на стінах, протигази на землі, стільці, в яких катували проукраїнських містян. На стінах молитви і російський гімн і пісні Газманова. “Гімн змушували вчити кожного новачка, коли потрапляв, у нього була доба, щоб вивчити гімн, тому гімн нацарапаний біля дверей, щоб був якийсь шанс у новачка. Якщо ти гімн не знаєш, камера не спить, може піддатися побиттям”, - розповідає колишній бранець.
Якщо хтось не співав, били усіх в камері. Коли заходили до камери, усі мали вставати і кричати пропагандистські гасла на кшталт “Слава Росії” і так по декілька десятків разів на день. Методи катів були однакові у всіх буцигарнях. “Зараз ми оперуємо число 300 підтверджених випадків перебування в цій катівні, але це кількість буде більше, воно зростає, багато виїжджало, коли випускали, багато виїхали, коли Херсон звільнили і це ускладнює процедуру отримання їхніх свідчень”, - констатує Андрій Кований.
Багато бранців окупанти захопили з собою, коли відступали і їхня доля невідома. Андрій вижив у в’язниці і вийшов на волю. У хлопця змінився слідчий і юнак зміг переконати, що він не партизан. Андрій залишився у місті і не виїхав досі, він волонтерить і допомагає містянам переживати важкі дні Херсону.
Читайте також:
Горять добре і новітні Т-90, і старі Т-62: танкісти під Донецьком знищують броню противника
Навіщо окупанти поширюють відео розправ над українськими військовими: експерт назвав 2 причини
