У Національному музеї історії України відкрилася унікальна експозиція, присвячена археологічному скарбу з Китаєва — 11 срібних гривень-ромбів та 21 бронзовій накладці від пояса, датованим XI–XII століттями. Цей рідкісний набір, захований у візантійській глиняній амфорі, відкриває нові сторінки історії Києва. Виставка приурочена до Дня Києва і нагадує про справжню цінність землі, яку забудовники планують перетворити на житловий район.
Як зазначають археологи, скарб було заховано в глиняній амфорі — найімовірніше, візантійського походження. Вона не збереглася, однак опис свідчить про червону глину, ручки і відбите горло.
Особливість цього скарбу — наявність так званих «чернігівських» гривень, які трапляються в історичних знахідках украй рідко. Вони відомі лише за кількома старовинними знахідками XIX–XX століття (зокрема, Горбово 1878, Чернігів 1999). Ці гривни завжди зустрічаються окремо від інших типів і не супроводжуються ювелірними виробами.
На відміну від сучасних апетитів забудовників, які, за деякими даними, прагнуть звести чергову багатоповерхівку на землях Китаївського археологічного комплексу, скарб вказує на сакральне і торгове значення цієї території ще за доби Київської Русі.
Клад знайшли на території, яка й сьогодні зберігає назву Мишоловка — це місцевість між Багриновою горою, Голосіївським лісом і Китаєвом. Тобто саме там, де нині точиться боротьба за землю між громадами та великими девелоперами.
Цінність таких артефактів — не лише в грошовому еквіваленті, а й у символіці: Київ стоїть на культурній спадщині тисячоліть, і кожна така знахідка — ще один аргумент проти тотальної забудови історичних територій.