Майже століття цей предмет вважали чимось неважливим. Маленький шматок металу завдовжки всього 6 сантиметрів, знайдений у 1924 році в могилі звичайного дорослого чоловіка в Бадарі (Верхній Єгипет), отримав у музейному каталозі коротке та сухе описання: «невелике мідне шило з обмотаним навколо шкіряним ремінцем». Десятиліттями він припадав пилом у засіках Кембриджу, поки сучасна наука не вирішила придивитися до нього ближче.
Читайте також:
Унікальна знахідка. На Хмельниччині знайшли керамічний артефакт з тризубом Тепер цей артефактпід номером 1924.948 A переписує історію технологій. Дослідники з Ньюкаслського університету та Віденської академії образотворчих мистецтв з’ясували: перед ними — найдавніший у Єгипті металевий лучковий дриль.
Це відкриття доводить, що єгиптяни використовували складні механізми обертання ще 5300 років тому — за тисячі років до того, як на тронах з’явилися перші фараони, пише Аrkeonews.
Те, що перші дослідники прийняли за випадковий декор, виявилося ключем до розгадки. Навколо стрижня досі збереглися шість витків надзвичайно крихкої шкіряної стрічки.
Для археологів це справжній «джекпот»: ремінець є прямим свідченням використання лучкового механізму. Тятива лука обгорталася навколо дриля, і рух вперед-назад змушував свердло обертатися з величезною швидкістю.
Мікроскопічний аналіз підтвердив цю теорію. На наконечнику знайшли характерні кругові подряпини та закруглення країв. Це означає, що інструмент не просто встромляли в матеріал, а саме висвердлювали ним отвори.
«За знаменитими кам’яними монументами та ювелірними виробами Єгипту стояли практичні повсякденні технології, які рідко зберігаються до наших днів, — пояснює доктор Мартін Одлер, провідний автор дослідження. — Дриль був одним із найважливіших інструментів для роботи з деревом, меблями та виготовленням намиста».
Не менш вражаючим виявився і склад металу. Використавши рентгенівський аналіз, вчені виявили, що дриль зроблений не з чистої міді, а зі складного сплаву з додаванням миш’яку та нікелю, а також помітної кількості срібла та свинцю.
Такий склад робив інструмент значно міцнішим за звичайну мідь. Співавтор дослідження Іржі Кмошек зазначає, що наявність срібла та свинцю може бути не випадковою домішкою, а свідомим металургійним вибором майстрів. Це також натякає на існування розгалужених торгових шляхів між Єгиптом та Східним Середземномор’ям ще в додинастичний період.
Читайте також:
Захований від ворога. У Польщі металошукачі знайшли штандарт 12-ї дивізії з Тернополя
