Науковці з Японії та Туреччини створили першу в історії детальну 3D-модель тектонічних процесів під Мармуровим морем. Дослідження виявило приховані структури Північно-Анатолійського розлому, які можуть стати епіцентром наступного руйнівного землетрусу поблизу Стамбула, — інформують ЕН з посиланням на журнал Geology.
Електромагнітне «сканування» надрГрупа дослідників під керівництвом доктора Ясуо Огави (Science Tokyo) та доктора Тюлай Кая-Екен (Університет Босфор) використала дані понад 20 магнітотеллуричних станцій. Ці прилади реєструють природні зміни електричних і магнітних полів Землі. Завдяки методу 3D-інверсії вчені перетворили ці сигнали на карту електричного опору гірських порід на глибині в десятки кілометрів під морським дном.

Карта показала чергування зон низького та високого опору. Ділянки з низьким опором зазвичай містять рідини та є механічно слабшими, тоді як зони з високим опором — це тверді, «заблоковані» породи. Саме на межах цих зон, де міцні скелі стикаються зі слабшими, накопичується колосальна напруга, яка рано чи пізно призведе до розриву.
Пастка для мегаполісаПівнічно-Анатолійський розлом відомий своєю циклічністю: великі землетруси поступово «мігрують» ним на захід. Ділянка під Мармуровим морем «мовчить» уже понад 250 років, що вчених не заспокоює, а навпаки — тривожить. Тривалий період спокою означає, що енергія всередині розлому не вивільнялася і продовжує накопичуватися прямо під порогом Стамбула.

Нова модель дозволяє оцінити не лише місце ймовірного початку руйнування, а й потенційну магнітуду майбутнього «мегаземлетрусу». Хоча технологія поки не дозволяє назвати точну дату катастрофи, виявлення «замкнених» сегментів критично важливе для підготовки багатомільйонного міста до можливого удару стихії.
Чому це важливо для безпекиСтамбул розташований на стику Євразійської, Африканської, Аравійської та Анатолійської плит. Розуміння механіки розлому на глибині дозволяє інженерам та урядовим службам точніше моделювати зони ураження та зміцнювати критичну інфраструктуру. Кожна виявлена «аномалія опору» на карті — це потенційний епіцентр, про який раніше вчені могли лише здогадуватися.