У Галичі археологи знайшли середньовічні ваги, острогу та загадковий ключПід час археологічних досліджень в урочищі Церквиська науковці натрапили на металевий ключ, призначення якого наразі залишається невідомим. Дослідники не виключають, що предмет міг належати до храму або іншої важливої будівлі, яка стояла поблизу.
Археологічний сезон 2026 року в Крилосі та Галичі продовжує приносити нові знахідки. Першого липня учасники експедиції, яку очолює Олег Мельничук, виявили одразу кілька предметів середньовічної матеріальної культури.
Розкопки проводять науковці Національного заповідника «Давній Галич» разом із фахівцями Центру медієвістичних студій. Дослідники працюють на подолі літописного Галича, в урочищі Церквиська, неподалік місця, де була зведена Благовіщенська церква.
Що археологи знайшли під землеюСеред нових знахідок — бронзові середньовічні ваги. Спочатку археологи припустили, що металевий предмет може бути частиною кінської збруї, однак після детальнішого огляду визначили його як ваги.
Також під час робіт виявили великий фрагмент остроги. Обидва предмети знайшов учений секретар Національного заповідника «Давній Галич» та провідний фахівець Центру медієвістичних студій Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Андрій Стасюк.
Ще однією знахідкою став металевий ключ, який відкопав Мирослав Волощук. Дослідники поки не встановили, від якої саме будівлі він міг походити.
«Йдеться про бронзові середньовічні ваги (спершу здалися схожими на елемент кінської збруї) та чималий фрагмент остроги, які виявив вчений секретар Національний заповідник “Давній Галич” і провіднй фахівець Центру медієвістичних студій Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Андрій Стасюк, а також металевий ключ (чи не від самого храму або значної будови поряд?), який відкопав Мирослав Волощук», — йдеться на сторінці Центру медієвістичних студій.
Знахідки лежали на невеликій глибиніУсі предмети археологи виявили в культурному шарі на глибині приблизно 35–40 сантиметрів. Науковці пов’язують ці знахідки з активним життям мешканців середньовічного Галича в околицях Благовіщенської церкви.
Дослідження в урочищі Церквиська тривають уже кілька днів. Ще минулого тижня учасники експедиції повідомили про кістяну фішку для настільної гри, найімовірніше — нард.
Схожі ігрові предмети, як зазначали дослідники,
відомі серед археологічних матеріалів з Англійського королівства. Тепер колекцію знахідок сезону доповнили речі, які могли використовуватися у торгівлі, побуті та верховій їзді.
«Усі предмети походять із культурного шару глибиною 35-40 см., вкотре підтверджуючи активну життєдіяльність містян Галича в околицях Благовіщенської церкви, зведеної поряд», — зазначили у Центрі медієвістичних студій.
Раніше біля церкви знайшли фішку для настільної гриНагадаємо, археологічний сезон в урочищі Церквиська розпочали 25 червня 2026 року. До досліджень долучилися фахівці Центру медієвістичних студій, заповідника «Давній Галич» та студенти-історики, які проходять археологічну практику. Роботами біля Благовіщенської церкви княжого Галича керує науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Олег Мельничук.
Однією з перших знахідок сезону стала кістяна фішка, яку Андрій Стасюк виявив на глибині близько 60 сантиметрів. Дослідники припускають, що нею могли користуватися під час гри в нарди або іншу подібну настільну гру. Аналоги таких предметів відомі серед знахідок XI–XIII століть із графства Гемпшир,
що на території середньовічного Англійського королівства.
«Вчений секретар Національний заповідник “Давній Галич” і провідний фахівець Центр медієвістичних студій Андрій Стасюк на глибині 60 см знайшов кістяну фішку для гри (можливо нарди), знану, зокрема за аналогами з графства Гемпшир (Англійське королівство) ХІ-ХІІІ ст.», — йдеться на сторінці Центру медієвістичних студій.
Науковці вважають, що розкоп охоплює територію господарської споруди, пов’язаної з обслуговуванням Благовіщенської церкви. У такому приміщенні могли зберігати посуд і продукти, а також готувати чи споживати їжу. Знахідка ігрової фішки свідчить, що люди, які перебували біля храму, могли проводити тут і вільний час.
«Вочевидь, розкоп, на якому ведеться цими днями робота, розширений на периметр господарської будівлі, яка обслуговувала Благовіщенську церкву. Тут зберігали посуд, харчувалися, а часом розважалися ті, для кого храм і було зведено», — зазначили у Центрі медієвістичних студій.
Сама Благовіщенська церква привертала увагу науковців ще у другій половині XIX століття. Її архітектура має риси, характерні для храмів латинського світу, тому дослідники припускають, що будівля могла обслуговувати людей, які не належали до Галицької єпархії Київської митрополії. Посвята храму до XV століття залишалася невідомою, а її можливу появу науковці пов’язують із перемогою князя Мстислава Мстиславовича під стінами Галича 25 березня 1221 року.
Експедиція продовжує роботу на території літописного Галича. Науковці планують оприлюднювати наступні звіти про предмети, які вдасться виявити під час археологічного сезону 2026 року.
