Археологи, які працюють у стародавньому місті Смірна (сучасний Ізмір), на заході Туреччини, повністю виявили мозаїчну кімнату віком 1500 років, яка проливає нове світло на пізньоантичну архітектуру, декоративне мистецтво та міське життя.
Мозаїку вивчають у споруді, відомій як «Мозаїчна кімната», розташованій на Північній вулиці Агори Смірни. Розкопки проводяться в рамках проекту «Спадщина для майбутнього» Міністерства культури і туризму Туреччини під керівництвом професора доктора Акина Ерсоя з Університету Ізміра Катіпа Челебі, пише Arkeo News.
Підлога, розміром приблизно 5 на 2,5 метра, прикрашена переплетеними 12-гранними геометричними панелями, трикутниками, квадратами та рослинними мотивами. Серед найяскравіших елементів — листя плюща у формі серця, лаврові форми та візерунки, які, здається, включають відомий Соломонов вузол — мотив, який часто асоціюється у пізньоантичній візуальній культурі із захистом та відверненням від нещастя.
Смірнська мозаїка не спирається на драматичні міфологічні фігури чи великі наративні сцени. Її сила спокійніша. Дизайн контрольований,
повторюваний та ретельно впорядкований, використовуючи геометрію для створення відчуття ритму на відносно скромній поверхні підлоги. Це робить відкриття цікавим у іншому сенсі. Замість того, щоб вказувати на одне велике послання, мозаїка, здається, належить до повсякденної візуальної мови пізньої античності: світу, в якому будинки, громадські будівлі чи напівпублічні приміщення могли бути прикрашені візерунками, які були привабливими, знайомими та, можливо, захисними.
Особливо примітні листя плюща у формі серця. У пізніші періоди форма серця стала тісно пов’язана з романтичним коханням, але в стародавньому світі плющ мав ширші асоціації, включаючи витривалість, прихильність та безперервність. Він чіпляється за стіни та дерева, і ця фізична якість може пояснити, чому він часто мав значення, пов’язані з вірністю чи наполегливістю.
За словами професора, доктора Ерсоя, частину мозаїки було виявлено минулого року, тоді як роботи цього сезону розкрили всю кімнату та прилеглий простір. Археологи також виявили сліди стін навколо мозаїки, що допомогло їм зрозуміти межі та план оригінальної споруди.
Читайте також:
Майже 2000 років. У Франції знайшли незвичайну римську мозаїку Мозаїку датують IV-VI століттями нашої ери, періодом, коли Смірна все ще була частиною східного римського світу, а міста по всій Анатолії адаптували старіші римські міські форми до нових соціальних, релігійних та адміністративних реалій.
Одна з найбільш показових деталей розкопок — це не лише сама мозаїка, а й те, що з нею сталося пізніше. Археологи виявили, що протягом 19 століття, за часів Османської імперії, поверх стародавньої підлоги було збудовано нову споруду. Пізніші будівельники, схоже, створили нове просторове розташування, завдавши мозаїці незначної шкоди. Це важливий момент. Він показує, що територія Агори не була просто покинута після античності та знову відкрита сучасними археологами. Вона залишалася частиною живої міської тканини Ізміра протягом століть, повторно використовувалася, адаптувалася та переосмислювалася різними громадами.
Така безперервність є однією з визначальних рис Смірни: стародавнє місто не було ізольованим від сучасного. Це відкриття є значним тому,
що воно походить з великого стародавнього міста, де перетинаються шари елліністичного, римського, візантійського, османського та сучасного Ізміра.
Читайте також:
Молитись без відриву від виробництва. У стародавньому кар'єрі виявлено римське святилище, присвячене Мінерві Для Смірни ця знахідка підтверджує, що місто залишалося активним та візуально вишуканим між IV та VI століттями нашої ери. Для Ізміра це ще один фрагмент довгої історії портового міста, яке формувалося торгівлею, міграцією, відбудовою та повторним використанням протягом понад двох тисячоліть.
Раніше NV Техно писав, що мозаїка, що датується III століттям нашої ери, виявила одне з найрідкісніших зображень в анатолійському мозаїчному мистецтві римського періоду: юнацьке уособлення річки Еврімедон, яка колись підтримувала існування стародавнього міста.
Мозаїку було виявлено під час розкопок на Театральній вулиці, стародавньому маршруті, що з'єднував акрополь давнього античного міста Аспендос, яке розташовувалося неподалік сучасної Анталії, з його знаменитим римським театром.
Читайте також:
Під рибним ринком. Археологи розкопали одну з найдавніших християнських церков на півночі Італії
