Наука

Міські легенди були правдою? В декількох районах США виявили щурів-мутантів

16 июл•NV

Як у щурів, так і в домашніх мишей у США розвинулися мутації, які сприяють їхній стійкості до антикоагулянтних отрут, але, за словами дослідників, домашні миші еволюціонують швидше.

Спеціалісти з боротьби зі шкідниками з Університету Рутгерса в Нью-Джерсі розповіли, що протягом кількох років багато місцевих бригад боротьби зі шкідниками розповідали їм схожі жахливі історії про постійні нашестя гризунів, які не піддавалися жодним зусиллям, йдеться в статті Gizmodo.

«Фахівці з боротьби зі шкідниками часто казали нам, що боротьба з гризунами стає все складнішою, навіть попри те, що вони застосовують ефективні родентициди», — пояснив у прес-релізі Цзінь-Цзя Юй, постдокторант кафедри ентомології університету.

Юй та його колеги тепер знають чому. Детальний геномний аналіз ДНК 147 домашніх мишей (Mus musculus domesticus), зібраних у міських районах Нью-Йорка, Нью-Джерсі, Пенсільванії та Вашингтона, округ Колумбія, виявив, що 84% домашніх мишей несуть мутацію, яка допомагає цим шкідникам протистояти антикоагулянтним родентицидам. І понад третина (35%) зі 143 зразків норвезьких щурів (Rattus norvegicus),

зібраних командою, всі з тих самих північно-східних міст, також несли ці мутації — поліморфні зміни гена Vkorc1 цих істот.

Читайте також:

Не лише людська риса. Німецькі біологи підтвердили емпатію у щурів Антикоагулянти є найпоширенішими препаратами для боротьби з гризунами в США, частково тому, що ці отрути повільної дії зменшують ймовірність того, що популяції щурів та мишей асоціюватимуть отруйні пастки з небезпекою та навчатимуться їх уникати.

За словами спеціаліста з міських шкідників у Рутгерсі Чанлу Ванга, який керує лабораторією, де працює Юй, ці види гризунів, що постійно розвиваються, «це більше, ніж просто неприємність». «Оскільки стійкість стає все більш поширеною, стає ще важливішим використовувати науково обґрунтовані стратегії управління, які захищають як здоров’я населення, так і навколишнє середовище».

Ванг та Юй також досліджували розбіжність між більшою стійкістю домових мишей до цих отрут та все ще тривожною, але менш драматичною, наявністю цих мутацій у норвезьких щурів на північному сході. Одна з ключових відмінностей, за їхньою теорією,

полягала в посиленій харчовій параноїї щурів.

Читайте також:

Хом’яки-вбивці. На тілах африканських гризунів знайшли отруту, яка може вбити людину «Окрім відмінностей у середовищі існування, домових мишей часто характеризують як неофілів (їх приваблюють нові об'єкти), тоді як щури демонструють неофобні тенденції (виявляють настороженість та уникають нових об'єктів)», — написали дослідники.

«У деяких випадках, — зазначили вони, — у щурів розвинулася посилена неофобна поведінка у відповідь на інтенсивні зусилля з боротьби з гризунами, такі як уникнення контейнерів з приманкою».

Юй вважає, що природний відбір, як у підручниках, на більш допитливих мишах, які люблять смакувати приманку, допоміг пришвидшити розвиток стійкості до антикоагулянтної отрути в гені Vkorc1 мишей. Команда виявила, що 69% цих мишей мали одну з двох специфічних мутацій, L128S або Y139C, які вже були задокументовані як гени стійкості до отрути. Однак багато інших мутацій обох видів гризунів були абсолютно новими, а це означає, що дослідникам ще належить дослідити точний вплив цієї зміненої ДНК.

Читайте також:

Безсмертний, чи що? Біологи виявили у гризунів-довгожителів незвичайну особливість імунітету «Ми виявили, що стійкість, здається, набагато поширеніша у домашніх мишей, ніж багато хто думав», — зазначив Юй, — «[…] але вчені ще не знають, чи більшість цих мутацій також впливають на сприйнятливість норвезьких щурів до родентицидів».

Раніше NV Техно писав, що науковці Прінстонського університету (США) виявили у вовків Чорнобильської зони відчуження унікальні генетичні мутації, що захищають їх від раку, попри високий рівень радіації протягом десятиліть.

Біологи з Прінстонського університету під керівництвом Шейна Кемпбелл-Стейтона дослідили генетичні особливості вовків Чорнобиля. Вони проаналізували зразки РНК з крові та порівняли їх із показниками тварин із Білорусі та національного парку Єллоустон. Аналіз вказав на 23 гени, які пов’язані з імунною відповіддю та захистом від десяти типів пухлин, що зазвичай зустрічаються як у собак, так і у людей.

Читайте також:

Геноми мамонтів та бізонів. У канадській мерзлоті знайшли ДНК із 700-тисячолітніх фекалій ховрахів

Рак, Дія, щур

Читайте еще