У селі Тустань поблизу Галича археологи досліджують об’єкт часів неоліту, де виявили кераміку, крем’яні вироби, кістки тварин та залишки рослин. Частина знахідок датується V тисячоліттям до нашої ери, а науковці припускають, що поруч можуть зберігатися сліди давніх житлових споруд.
Близько семи тисяч років тому на місці нинішніх археологічних розкопок була господарська яма, куди давні мешканці викидали побутові відходи. Нині її вміст став джерелом інформації про життя людей доби неоліту, їхнє харчування, господарство та способи використання навколишніх земель.
Дослідження території розпочали після того, як фахівці виявили матеріали неолітичного періоду та трипільської культури. Спочатку археологи заклали тестові шурфи, щоб визначити стан культурних шарів і перспективність подальших робіт. В одному з них виявили велику господарську яму, заповнену численними знахідками.
Що археологи знайшли у давній господарській яміСеред матеріалів, які вже вдалося підняти на поверхню, — уламки кераміки, вироби з кременю та кістки тварин. Такі побутові залишки дають змогу дослідникам відтворити окремі деталі життя людей,
які мешкали на цій території тисячі років тому.
«Коли фахівці заповідника побачили, що там є матеріали неоліту і трипільської культури, вони вирішили закласти тестові шурфи, щоб з’ясувати, у якому стані перебувають ці матеріали. В одному з них виявили об’єкт — велику господарську яму, заповнену матеріалами: битою керамікою, виробами з кременю та кістками тварин», — розповів учений секретар Інституту археології НАН України Сергій Теліженко.
До польових робіт долучилися й іноземні дослідники. Зокрема, в експедиції працює студент Карлового університету в Празі Міхал Штаффл. Він пояснює, що навіть звичайні на перший погляд відходи можуть містити значний обсяг інформації про господарську діяльність давніх людей.
«Це цікаво, тому що відходи можуть багато розповісти нам про життя давніх людей, їхні взаємини із землею та те, як вони її використовували. Самі відходи могли застосовувати для удобрення та збагачення ґрунту», — розповів Міхал Штаффл.
Окрему увагу дослідники приділяють кісткам тварин. Після очищення та вивчення вони можуть допомогти встановити, яких саме тварин споживали люди,
а також уточнити датування культурного шару.
«Ви бачите, земля тут дуже багата. Це типовий чорнозем. Із цікавого — кістки якоїсь великої тварини. Їх ще зачистимо та сфотографуємо. Цю тварину з’їли, а кістки викинули в яму. Ми їх знаходимо і можемо визначити, яких тварин люди вживали в їжу. Крім того, кістка може дати датування за допомогою радіовуглецевого аналізу, щоб установити, до якого періоду належать ці знахідки», — пояснив Міхал Штаффл.
Кераміка допомагає визначити вік культурних шарівРозкопки проводять вручну невеликими археологічними кельмами. Ґрунт знімають поступово, шарами приблизно по п’ять-сім сантиметрів, а місце кожної знахідки фіксують у межах визначених квадратів. Після цього артефакти передають для очищення та подальшого лабораторного дослідження.
Важливим орієнтиром для науковців є кераміка. За її характерними ознаками археологи можуть визначити, до якого періоду або культури належить конкретний шар. На ділянці вже виявили матеріали культури лінійно-стрічкової кераміки та пізнішої трипільської культури.
«Коли ми знаходимо таку кераміку, то точно знаємо, що працюємо на рівні, який належить до культури лінійно-стрічкової кераміки. Натомість ось ця рудувата кераміка є типовою для трипільської культури. Вона походить із вищого шару та належить до пізнішого періоду», — розповіла дослідниця лабораторії доісторичної археології та антропології Університету Женеви Марта Андрійович.
Дослідники також вивчають ґрунт, який виймають із розкопу. Його додатково фільтрують за допомогою спеціального обладнання, щоб знайти дрібні залишки рослин. Уже вдалося виявити кілька зернин гороху та пшениці, а також дрібне насіння, вид якого мають встановити під час лабораторного аналізу.
«Тут видно результати роботи за останні дві години. Наприклад, ці маленькі чорні крапочки — майже п’ять зерняток. Найімовірніше, це насіння диких трав. Точно визначити його вид я зможу пізніше в лабораторії, коли роздивлюся під мікроскопом», — розповіла дослідниця.
Археологічні роботи у Тустані розпочалися на початку серпня. Науковці припускають, що на цьому ж полі можуть зберігатися залишки житлових споруд давнього поселення. Подальші дослідження території планують проводити за умови відповідного фінансування.
