Астрономи подолали позначку у 40 тисяч відомих навколоземних астероїдів, але каталог потенційних космічних загроз залишається неповним. Найбільша прогалина зараз стосується тіл розміром від 100 до 300 метрів — за оцінками, вчені виявили лише близько 30% таких об'єктів.
Про це пише BBC Sky at Night Magazine.
Навколоземними називають астероїди, орбіти яких проходять відносно близько до орбіти нашої планети. Йдеться не про те, що всі вони летять безпосередньо на Землю: до цієї категорії потрапляють об'єкти, які за космічними мірками наближаються до її орбіти.
Астероїди є кам'янистими залишками формування Сонячної системи понад 4 млрд років тому. Більшість відомих таких тіл розташована в головному поясі між Марсом і Юпітером, однак частина рухається іншими орбітами та наближається до Землі.
Першим відомим навколоземним астероїдом став Ерос, відкритий у 1898 році. Значно швидше кількість знахідок почала зростати наприкінці XX та на початку XXI століття після появи спеціалізованих систем спостереження.
На початку століття астрономам було відомо приблизно тисячу таких астероїдів.
У 2016 році їхня кількість сягнула 15 тисяч, у 2022-му — 30 тисяч, а тепер каталог перевищив позначку 40 тисяч. Близько 10 тисяч об'єктів додали до нього лише за останні три роки.
Темпи відкриттів мають зрости ще більше. Обсерваторія Віри К. Рубін у Чилі здатна знаходити десятки тисяч нових навколоземних астероїдів та інших малих тіл Сонячної системи.
Європейське космічне агентство також розраховує на телескопи Flyeye. Завдяки широкому полю огляду вони мають допомогти знаходити об'єкти, які складніше помітити за допомогою нинішніх систем спостереження.
Сам факт потрапляння астероїда до навколоземних не означає неминучого зіткнення. Після виявлення об'єкта астрономи проводять повторні спостереження та уточнюють його орбіту, щоб розрахувати рух на десятки або навіть сотні років уперед.
За даними Європейського космічного агентства, приблизно 2000 відомих навколоземних астероїдів мають ненульову ймовірність зіткнення із Землею протягом наступного століття. Однак переважна більшість із них невеликі та не становлять значної загрози.
Найбільші тіла діаметром понад кілометр знайти легше.
Саме такі астероїди у випадку зіткнення могли б спричинити глобальні наслідки, але переважна більшість об'єктів цього класу вже відома астрономам.
Складніша ситуація з астероїдами діаметром від 100 до 300 метрів. Вони менші й тьмяніші, тому їх важче помітити, водночас зіткнення такого тіла із Землею здатне спричинити серйозні руйнування на регіональному рівні.
За нинішніми оцінками, людство виявило лише близько 30% астероїдів цього розміру. Саме пошук решти став одним із головних завдань сучасної системи планетарного захисту.
Тому рубіж у 40 тисяч відкритих навколоземних астероїдів не означає, що астрономи вже знайшли всі потенційно небезпечні об'єкти. Нове покоління телескопів має заповнити найбільші прогалини в каталозі та дати більше часу для реагування, якщо майбутні розрахунки виявлять реальну загрозу зіткнення.
