Два чудово збережені залізні знаряддя, знайдені поблизу майже 1700-річної римської фортеці в стародавньому скельному місті Перперікон у Болгарії, розкривають той бік римського військового життя, який часто залишається в тіні битв та завоювань.
Відомі як долабри (dolabra), ці універсальні знаряддя допомагали легіонерам рубати деревину, копати окопи, будувати укріплення та навіть воювати, коли звичайна зброя виявлялася неефективною, пише Arkeo News.
Ці знахідки супроводжуються добре збереженим римським наконечником списа, знайденим у Перперіконі. Разом ці знахідки пропонують зазирнути в життя чоловіків, які володіли як знаряддями праці, так і зброєю.
Дві нещодавно виявлені долабри поєднують кілька функцій в одній залізній головці. Кожна з них має лезо, схоже на сокиру, на одному кінці та загострену або молотоподібну робочу поверхню на іншому. Центральний отвір колись містив довгу, міцну дерев’яну ручку.
Читайте також:
Будівля і прикраса. В Швейцарії знайшли залишки давньоримського поселення Назва знаряддя походить від латинського дієслова dolare, що означає різати або обрізати.
Його конструкція дозволяла солдату виконувати завдання, для яких інакше знадобилося б кілька окремих знарядь. Одним лезом можна було рубати гілки, дерев’яні кілки або коріння, тоді як загостреним кінцем можна було розпушувати твердий ґрунт, ламати камінь і пошкоджувати кладку.
Ці відкриття є особливо важливими, оскільки попередні дослідження в Перперіконі та його околицях виявили залізні клини та інші кам’яні інструменти. Ремісники використовували ці інструменти для розколювання великих кам’яних блоків та створення ретельно сформованих архітектурних елементів, які можна побачити по всьому стародавньому місту. Нові долабри доповнюють ці докази практичних інженерних навичок, хоча їхнє відкриття не підтверджує, що вони використовувалися для будівництва конкретної будівлі.
Обов’язки римського легіонера виходили далеко за межі поля бою. Коли армія досягала нового місця, її солдатам часто доводилося перетворювати незнайому місцевість на організований та захищений табір. Вони розчищали рослинність, копали рови, зводили земляні вали, зводили дерев’яні палісади, готували місця для наметів та забезпечували запаси води та дров.
Долабра відігравала важливу роль у цій складній роботі, що робило її одним із найкорисніших інструментів, доступних солдатам під час походу.
Хоча долабра служила переважно робочим інструментом, її важка залізна головка та гострі краї могли зробити її небезпечною в ближньому бою. Римський історик Тацит записав епізод під час галльського повстання 21 року н. е., який демонструє це незвичайне військове застосування. Римські солдати зіткнулися з важкоброньованими гладіаторами, відомими як крупеллярії, чиє захисне спорядження витримувало звичайні атаки. Римляни відповіли, використовуючи сокири та кирки, щоб пробити обладунки своїх супротивників, атакуючи їх так, як робітники пробивають стіну. Цей епізод не утверджує долабру як стандартну римську бойову зброю, але показує, як солдати могли адаптувати звичне спорядження до несподіваних ситуацій.
Читайте також:
Часів занепаду Риму. В Болгарії знайшли круглий мавзолей перших століть нашої ери Серед нещодавніх знахідок також добре збережений залізний наконечник списа, який вчені ідентифікують як такий, що належить до типу хаста.
На відміну від пілума, який римські солдати використовували переважно як кидальну зброю, хаста служила довгим колючим списом. Масивний залізний наконечник зазвичай кріпився на дерев’яному древку довжиною приблизно 2,4 метра, часто зробленому з ясена. Зброя дозволяла піхотинцям вести бій з супротивниками, дотримуючись певної дистанції.
Раніше NV Техно писав, що археологи, які розкопують стародавній термальний комплекс Акве Каліде поблизу болгарського Бургаса, виявили римський напис, що датується першими роками правління імператора Траяна, який правив Римською імперією з 98 по 117 рік нашої ери.
Його відкриття є особливо важливим, оскільки воно доповнює зростаючу колекцію написів з Аква Каліде, які поступово розкривають, як поселення, його знамениті мінеральні джерела та монументальні лазні розвивалися протягом перших століть римського правління.
Читайте також:
Іржавий скарб. В Австрії знайшли найбільший у Європі клад залізних злитків віком понад 2000 років
