Сказ щороку забирає щонайменше 59 тисяч життів у світі, а після появи симптомів захворювання практично неможливо вилікувати. Водночас лікарі пояснили, що більшості людей не потрібно вакцинуватися заздалегідь, але після контакту з потенційно зараженою твариною зволікати зі щепленням смертельно небезпечно.
Про це пише Popular Science.
Сказ належить до найнебезпечніших вірусних інфекцій, які передаються від тварин до людини. Захворювання зустрічається у понад 150 країнах світу та становить особливу загрозу через надзвичайно високу смертність після появи клінічних симптомів.
Вірус передається від інфікованих ссавців, зокрема через укуси та інші небезпечні контакти. Якщо зараження відбулося, своєчасна медична допомога та вакцинація можуть запобігти розвитку смертельної хвороби.
Однак лікарі розрізняють два види профілактики сказу. Перший передбачає щеплення заздалегідь, ще до можливого контакту з вірусом, а другий — вакцинацію після потенційного зараження.
Більшості людей профілактичне щеплення від сказу заздалегідь не потрібне. Насамперед таку вакцинацію рекомендують тим,
хто через професію або спосіб життя має підвищений ризик контакту із зараженими тваринами.
Зокрема, до цієї категорії належать ветеринари та інші фахівці, які регулярно працюють із тваринами. Для них вакцинація допомагає забезпечити додатковий захист від небезпечної інфекції.
Водночас сучасні вакцини проти сказу не містять живого вірусу. Тому заразитися сказом унаслідок щеплення неможливо.
Лікар-інфекціоніст Едвард Ренсімер пояснив, що вакцина зазвичай переноситься не важче, ніж щеплення проти грипу. Серйозні побічні реакції виникають украй рідко.
Після введення першої дози в окремих випадках можуть з'явитися невелике підвищення температури, слабкість або ломота в тілі. Зазвичай такі симптоми виникають протягом першої доби після вакцинації.
Зовсім інші правила діють після укусу або іншого можливого контакту із зараженою твариною. У такій ситуації необхідно якомога швидше звернутися до лікаря, який оцінить ризик зараження та визначить необхідну схему профілактики.
Кількість доз вакцини залежить від обставин контакту й попередньої вакцинації людини. Після небезпечного контакту медики можуть також призначити антирабічний імуноглобулін.
Особливість сказу полягає в тому, що після появи симптомів ефективного лікування практично немає. Саме тому лікарі наголошують на необхідності запобігти розвитку хвороби ще до виникнення перших ознак зараження.
При цьому навіть завчасна вакцинація не звільняє людину від необхідності звернутися по медичну допомогу після укусу. Раніше вакцинованим людям також можуть знадобитися додаткові дози препарату.
Епідеміолог Мірава Юсон звернула увагу, що безпідставне проходження курсу щеплень може ускладнити подальше визначення схеми вакцинації. Лікарям доведеться враховувати всі попередні дози та оцінювати потребу в додатковому захисті.
Одним із найважливіших способів профілактики залишається уникнення небезпечних контактів із дикими тваринами. Носіями вірусу можуть бути лисиці, єноти, скунси та кажани.
Особливу увагу фахівці звертають на кажанів. У США з ними пов'язують близько 70% випадків смерті людей від сказу.
Небезпека полягає в тому, що укуси кажанів іноді залишають майже непомітні сліди на шкірі. Через маленькі зуби тварини людина може навіть не відчути моменту укусу.
Тому після будь-якого можливого контакту з кажаном або іншою твариною, щодо якої є підозра на сказ, лікарі рекомендують негайно звернутися по медичну допомогу. Відсутність видимих ран не виключає ризику зараження.