Наука

Нефрит і скло з Римської імперії — що знайшли в найбільшій гробниці хунну в Монголії

Поховання представника хуннської знаті дослідили в могильнику Дуурліг-Нарс у степах східної Монголії. Усипальницю датують кінцем I або II століттям нашої ери — періодом змін у державі хунну. Разом із південним вхідним коридором споруда сягає приблизно 73 метрів, – пише Arkeonews.

Як була влаштована гробницяСтародавні будівельники викопали котлован завглибшки 14,5 метра, виймаючи ґрунт уступами. Споруду укріпили дев’ятьма шарами кам’яної засипки. Під час розкопок археологи послідовно розібрали ці шари, щоб дістатися поховальної камери. У ній вони виявили дерев’яну труну, оточену двома дерев’яними конструкціями, вкладеними одна в одну. Над центральною частиною поховання лежав лакований візок.

За розмірами всієї споруди гробниця є найбільшою серед відомих поховань хунну в Монголії. Водночас її центральна камера порівняно невелика. Деякі гробниці подібного масштабу в центральній Монголії сягають 22 метрів завглибшки, тоді як у Дуурліг-Нарсі глибина становить близько 14,5 метра.

Подібну будову археологи помітили й в інших похованнях цього могильника, виявлених у 2019 році.

Дослідники припускають, що особливості центральної камери могли відображати зміни в політичному й суспільному житті хунну наприкінці I — у II столітті нашої ери. Для перевірки цієї версії потрібні додаткові докази.

Що знайшли в похованніСеред 413 знахідок є предмети, які дослідники пов’язують із художніми та обрядовими традиціями різних регіонів Євразії. Один із них — прозора скляна посудина з ручкою. Археологи припускають, що її могли виготовити на території Римської імперії. Встановити місце виробництва має допомогти хімічний аналіз скла.

На дні труни лежали 15 нефритових виробів, схожих на ритуальні диски «бі» з поховальних обрядів китайської династії Хань. Знайдені в Монголії предмети мають нерівні обриси та складне оздоблення, тоді як традиційні китайські диски круглі. На думку дослідників, ці відмінності можуть свідчити про те, що хунну пристосовували запозичені обряди до власних традицій.

Археологи також знайшли срібні прикраси кінської упряжі. Їх зробили з тонких металевих пластин у формі гарбуза-горлянки. За стилем вони подібні до прикрас із поховань періоду Лелан поблизу сучасного Пхеньяна на Корейському півострові.

Дослідники пов’язують цю схожість із можливими культурними контактами між віддаленими регіонами Азії.

В оздобленні деяких прикрас майстри використали червоні й сині матеріали та золоту фольгу, які помістили під прозорий шар гірського кришталю. Кристал пропускав світло, тож кольорові елементи під ним залишалися видимими. Таку саму техніку виявили на круглих золотих прикрасах. У похованнях хунну її зафіксували вперше. Дослідники вбачають у цих виробах свідчення майстерності ювелірів і знайомства місцевої еліти з різними художніми традиціями.

Шляхи, якими ці предмети могли потрапити до Монголії, поки не встановили. Серед версій — торгівля, дипломатичні дарунки та передавання речей через посередників з інших народів.

Що відомо про поховану людинуХунну створили степову державу на території сучасної Монголії приблизно у III столітті до нашої ери. Вони контролювали значні території Центральної Азії, воювали з китайською династією Хань і підтримували з нею торговельні та дипломатичні зв’язки.

Власних письмових свідчень хунну збереглося мало, тому поховання є одним із головних джерел відомостей про їхнє суспільство.

За гробницями знаті дослідники вивчають поховальні обряди, багатство еліти та її місце в соціальній ієрархії. Розміри усипальниці в Дуурліг-Нарсі та кількість коштовних речей свідчать про високий статус похованої людини. Її особу поки не встановили.

У труні знайшли зуби й фрагменти волосся, зразки яких відібрали для подальшого дослідження. Науковці планують визначити біологічну стать і вік похованої людини, а за допомогою аналізу ДНК — перевірити її можливу спорідненість із людьми, чиї останки виявили в сусідніх могилах.

У проєкті бере участь Національний музей Кореї, який співпрацює з монгольськими археологами близько 30 років. Розкопки в Дуурліг-Нарсі стали одним із завершальних етапів цієї співпраці. Подальші дослідження зосередять на встановленні особи похованої людини й походження знахідок, зокрема на перевірці версії про виготовлення скляної посудини в Римській імперії.

Джерело

Читайте еще