Наука

Вчені шукають спосіб удосконалити фотосинтез, щоб прогодувати світ

15 ноя•Portaltele.com.ua

Рослини перетворюють сонячне світло, воду та вуглекислий газ на речовини, необхідні для росту. Однак один із ключових учасників цього процесу — фермент Rubisco — працює не надто швидко й іноді захоплює кисень замість вуглекислого газу. Тепер дослідники перевірили, чи можна вдосконалити швидшу бактеріальну версію цього ферменту.

Команда під керівництвом Пола Гадсона з Королівського технологічного інституту KTH у Стокгольмі дослідила приблизно 15 тисяч змінених варіантів Rubisco. Результати показали, що деякі окремі мутації справді покращують роботу ферменту, але їх поєднання часто не дає очікуваного ефекту. Навіть комп'ютерним моделям було складно передбачити, які комбінації виявляться успішними.

Дослідження опубліковане в журналі Science Advances

Чому вчені вирішили змінити RubiscoRubisco є в рослинах і деяких бактеріях. Він захоплює вуглекислий газ з повітря та приєднує його до цукрової сполуки — це один із перших етапів утворення органічних речовин під час фотосинтезу.

Проблема полягає в тому, що фермент може реагувати також із киснем. У такому разі утворюється побічний продукт,

який клітині доводиться переробляти. Це потребує додаткової енергії та знижує ефективність фотосинтезу.

Рослинна форма Rubisco складається з 16 білкових частин, тому її складно виробляти й модифікувати в лабораторії. Деякі бактерії мають простішу версію ферменту, побудовану з однакових білкових одиниць. Вона здатна швидше фіксувати вуглець, але водночас активніше реагує з киснем.

Дослідники обрали фермент бактерії Gallionella Їхня мета полягала в тому, щоб додатково прискорити фіксацію вуглекислого газу або зменшити небажану реакцію з киснем, не втративши швидкості роботи.

15 тисяч варіантів перевірили в живих клітинахЩоб оцінити зміни, вчені помістили модифіковані ферменти в ціанобактерію Synechocystis Її власний Rubisco майже повністю вимкнули, тому швидкість росту клітин залежала від того, наскільки ефективно працював внесений бактеріальний фермент.

Кожен варіант гена отримав унікальну послідовність із 20 літер ДНК. Це дозволило відстежувати, які клітини швидше розмножуються в спільній культурі, а які поступово зникають.

Дослідники перевірили два типи змін:

окремі заміни амінокислот у вибраних ділянках ферменту та комбінації мутацій у семи позиціях. Загалом друга група передбачала 16 200 можливих комбінацій. Клітини вирощували протягом 12 поколінь у біореакторах із киснем у газовій суміші та без нього. За наявності кисню ціанобактерії росли повільніше.

Окремі мутації допомагали, але комбінації підводилиПриблизно 8% варіантів з однією зміною забезпечували швидший ріст клітин порівняно з початковим ферментом. Серед варіантів із кількома мутаціями таких було менш як 1%.

Корисні зміни зосереджувалися в кількох ділянках білка. Дві з них розташовувалися в гнучкій петлі біля активного центру — області, яка, ймовірно, допомагає ферменту розрізняти вуглекислий газ і кисень. Інша перспективна ділянка містилася на стику двох білкових частин поруч із каналом між активними центрами.

Водночас певну коротку ділянку ферменту не вдалося змінити без негативних наслідків: кожна мутація в ній погіршувала ріст клітин. Найбільше здивування викликали комбінації. У середньому що більше змін містив фермент, то повільніше росли клітини.

Проте іноді кілька невдалих окремо мутацій разом давали кращий результат. Це свідчить про складну взаємодію між різними частинами білка.

Комп'ютерні моделі також добре оцінювали окремі зміни, але часто помилялися щодо їх поєднань. Модель, навчена на власних даних команди, краще передбачала вже перевірені комбінації. Однак із 11 нових варіантів, які вона запропонувала, вісім узагалі не підтримували ріст клітин.

Перспективи для сільського господарства поки обмеженіДослідники детальніше вивчили два перспективні варіанти ферменту. Один із них, названий C6, фіксував вуглекислий газ приблизно на 25% швидше за початкову версію. Інший, Ad1, працював приблизно на 15% повільніше, але вибірково реагував із вуглекислим газом замість кисню.

Обидва варіанти повільніше реагували з киснем, проте потребували вищої концентрації вуглекислого газу для максимальної активності. Через це їхня загальна ефективність фіксації вуглецю залишалася нижчою. Крім того, перспективніші варіанти загалом виявилися менш термостабільними.

Є й принципове обмеження: експерименти проводили не на рослинах,

а на ціанобактеріях, використовуючи бактеріальну версію Rubisco. Щоб перенести таку технологію в сільськогосподарські культури, доведеться також забезпечити роботу механізмів, які концентрують вуглекислий газ навколо ферменту.

До того ж скринінг проводили за концентрації CO₂ у 5% — значно вищої, ніж у звичайному повітрі. Це могло приховати відмінності між варіантами, які проявилися б за меншої доступності вуглекислого газу.

Наступний етап роботи — зменшити небажану реакцію ферменту з киснем і з'ясувати, які саме структурні особливості допомагають йому вибирати CO₂. Паралельно команда перевіряє нові варіанти в рослинних клітинах і модифікованих ціанобактеріях, здатних виробляти корисні хімічні сполуки.

Дослідники відкрили доступ до результатів і програмного коду, щоб інші науковці могли використовувати ці дані для навчання власних моделей. Це важливий крок до глибшого розуміння Rubisco, хоча створення ефективнішого ферменту для майбутніх сільськогосподарських культур іще потребує значної роботи.

Культура, газ

Читайте еще