Твердження у тому, що хвора потяг до солодкого пов’язані з спадковістю, позбавлені підстав. Жодного гена ласуна не існує. Потреба солодкому може передаватися від матері до дитини, але зовсім іншим способом. Про це розповіла клінічний психолог, нейропсихолог Ірина Хвінгія.
На думку фахівця, немає спадкової спадкоємності нездорової тяги до солодкого.
Якщо мати дитини під час вагітності їла дуже багато продуктів з вмістом цукру, деякий час у дитини може зберігатися потреба подібного роду.
Однак це ніяк не впливає на генетичну спадковість.
Понад те, залежність від солодких продуктів формується в людини лише у дорослому віці.
Значну роль у цьому відіграють так звані «якорі мозку» — організм людини звикає до задоволення, яке він відчуває, вживаючи солодкі продукти, після чого відчуває необхідність знову і знову переживати такий досвід.
Зменшити чи взагалі прибрати подібну залежність можна, але це потрібно робити поступово, — зазначає нейропсихолог.
Різка відмова від солодкого може спровокувати серйозний стрес для організму і зробити лише гіршим.
