Перший повний студійний запис опери Дмитра Бортнянського «Креонт» після 250 років забуття цього твору здійснили українські артисти.
Альбом вийшов на міжнародних стрімінгових платформах і вже доступний слухачам у всьому світі. Його випустила британська компанія Toccata Classics. «Креонт» з’явився на Spotify, Apple Music, YouTube Music, Amazon Music, Deezer та інших платформах. Міжнародну дистрибуцію здійснила компанія Naxos Records.
За роки незалежності України це перший випадок, коли українська опера вийшла у повному студійному записі для світової аудиторії.
Реліз був визнаний міжнародними рецензентами одним із найкращих за підсумками місяця.
Як розповів диригент Герман Макаренко, запис відбувався в надзвичайно складних умовах — під час відключень електроенергії та без опалення. На запис однієї арії доводилося витрачати втричі-вчетверо більше часу, ніж зазвичай. При цьому, за його словами, українські артисти отримали високу оцінку якості запису від міжнародних партнерів.
«Опера „Креонт“ Бортнянського — це шедевр європейської культури, який написав зовсім молодий український композитор у Венеції.
Він переосмислив і трагедію Софокла, і лібрето Кольтелліні. Тоді на художню арену вже виходив віденський класицизм, що якнайкраще відчувається в інтонаціях «Креонта», у характерах оперних персонажів, їхньому музичному розвитку», — зазначив Макаренко.
За його словами, Бортнянський писав одночасно з Моцартом, вони навчалися в Італії, у Болоньї, у тих самих викладачів.
«"Креонт" у творчості українського композитора посідає особливе місце: це твір про свободу, про цінності, які актуальні зараз і мають лунати в сучасній Європі, тому ми повертаємо цей твір європейському слухачеві», — сказав Макаренко.
Toccata Classics: запис допоможе переписати музичну історіюБританська компанія Toccata Classics спеціалізується на незаслужено забутому репертуарі, відкриваючи широкій публіці музику, про яку слухачі можуть не знати, але яка могла б їм сподобатися, якби вони мали можливість її почути, розповів директор компанії Мартін Андерсон.
«Я давно знав про надзвичайне багатство української музичної культури і вже планував «Український музичний проєкт», покликаний привернути увагу до її найкращих зразків.
«Креонт» — саме той реліз, який я сподівався побачити в рамках цього проєкту, і саме такий запис, який допоможе нам переписати музичну історію», — заявив Андерсон. За його словами, дуже небагато опер тієї епохи збереглося в сучасному театральному репертуарі.
«Що ми сьогодні знаємо з того періоду, крім Моцарта та Глюка? З поверненням «Креонта» на сцену ми відкрили в ньому унікальне місце зустрічі бароко та класицизму. Також ця опера має значну моральну вагу: послідовність речитативів, арій і хорів переконливо стверджує принципи людської гідності, а її останні слова закликають до світанку нового дня. Таким чином, «Креонт» — не просто цікавий музейний експонат, йому є що сказати сучасному слухачеві», — вважає Андерсон.
Хто записав «Креонт»Запис здійснив колектив провідних українських артистів та музикантів під керівництвом диригента, Артиста ЮНЕСКО в ім’я миру Германа Макаренка — автора проєкту «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського „Креонт“».
У записі взяли участь Національна заслужена академічна капела України «Думка», Національний президентський оркестр,
солістка Національної опери України, народна артистка України Ольга Фомічева, соліст Національної філармонії України Сергій Бортник, а також інші українські оперні співаки та музиканти.
«Креонт» повернувся через майже 250 роківПроєкт «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського „Креонт“» розпочався у 2024 році.
Вперше в Україні оперу поставили вже під час повномасштабної війни Росії проти України. У листопаді 2024 року відбулася перша концертна постановка, а в жовтні 2025 року — театральна прем’єра в Чернівцях.
Це спільний міжнародний проєкт до 250-річчя опери, що реалізується під патронатом ЮНЕСКО.
Дмитро Бортнянський написав «Креонт» в Італії у 1776 році, коли йому було 25 років. Прем’єра з успіхом відбулася у венеціанському Teatro San Benedetto. Опера заснована на «Антігоні» Софокла і відображає музичні трансформації кінця XVIII століття.
Згодом твір зник з репертуару і протягом століть вважався втраченим. Рукопис було виявлено в Португалії. Копію партитури у 2023 році привезла до України музикознавиця Ольга Шуміліна. Це відкриття стало поштовхом до повернення опери на українську сцену.
Польські корені родини БортнянськогоБортнянський народився 1751 року в Глухові, тодішній столиці Гетьманщини. При цьому його родина по батьківській лінії походила з Лемківщини, з території, яка сьогодні знаходиться в Польщі.
Батько композитора Стефан Шкурат походив із лемківського села Бортне (сьогодні Bartne у Малопольському воєводстві Польщі), яке у XVIII столітті входило до складу Речі Посполитої. Він переселився до Гетьманщини й у Глухові прийняв прізвище Бортнянський, утворене від назви рідного села.
Таким чином, із сучасною Польщею Бортнянського пов’язує походження його родини по батьківській лінії та рідне село Бортне. Сам композитор народився вже в Глухові й у представленому проєкті визначається як український композитор.
Де послухати «Креонт»:
Creonte — посилання на стрімінгові платформи
