Общество

Школа в укриттях та під землею: як в Україні стартував навчальний рік 2024-2025

2 сен•ТСН

Новий навчальний рік українська школа зустрічає з величезними викликами. Ідею влади - максимально перейти на навчання офлайн виконати складно, бо обстріли тривають.

Наразі - встановили 5 безпекових зон. Від непоборної в східних і південних областях, де вчитись очно ніяк. До задовільної, де за партами мали би бути - всі. Зведення укриттів так і розпочали: рухаючись зі сходу на захід. Для будівництва нових із держбюджету виділили 2 з половиною мільярди гривень. І минулого тижня - ще 5 мільярдів.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки "ТСН. Тиждень" Ірини Коваленко.

На Київщині укриття не готове до початку навчального рокуУ Шевченковому на Київщині бунтували батьки школярів. Причина – недобудоване укриття до початку навчального року. А якщо немає укриття – то навчання очно неможливе.

Укриття почали будувати в травні за кошти місцевої влади. Але розуміли, що цих грошей не вистачить, тому знайшли європейський фонд, який погодився дофінансувати об’єкт.

"І ми попали в програму бельгійської неурядової лінії на 1 мільйон 250 тисяч євро. І через це були призупинені роботи,

тому що ще не отримали кошти", - каже заступник Великодимерського селищного голови Олександр Куценко.

У бельгійській агенції "Анабель" ТСН відповіли, що справді ще не перерахували кошти. А від офіційного коментаря – відмовилися. Хоча цього тижня їхній директор зустрічався із нашим міністром інфраструктури і підписали меморандум про патронат над Києвом, Черніговом і цими областями. Планують спрямувати 150 мільйонів євро на відбудову соціальної та енергетичної інфраструктури. Але як почати навчання школярам у Шевченковому офлайн, а не дистанційно? Рішення начебто знайшли.

"Це додатково перший поверх на висоту 4 метри обставляється або спеціальним габіонами, або в чотири ряди бетонними блоками", - кажуть у селищній раді.

У Рівному ліцей має протирадіаційне укриттяПостанову про можливість облаштування таких укриттів для навчальних закладів в Україні прийняли 2 тижні тому.

У Рівному ліцей має протирадіаційне укриття. Тут одночасно може перебувати тисяча людей. І не просто перебувати, а продовжувати навчання, каже заступниця директора Алла Яценя.

У Харкові навчатимуться під землеюУ Харкові 10 відсотків школярів у вересні сядуть за парти.

Очне навчання для них організують на 6 станціях метро, в підземній школі та в двох протирадіаційних укриттях.

Загалом, в Харкові зараз перебуває понад 50 тисяч школярів. Щоби дати можливість більшій кількості дітей навчатись офлайн, у місті планують відкрити ще три підземні школи. У них навчатимуться учні початкових класів.

У Києві в ліцеї навчатимуться у дві зміниВ одному із ліцеїв Києва навчається понад півтори тисячі дітей і всі не можуть одночасно бути в укритті. Тому і дві зміни. Директорка провела нам екскурсію укриттям. Тут багато приміщень, як невеликих так і величезне. Пані Алевтина наголошує дітям безпечніше в укритті школи, ніж дома.

Також є два потужних генератори і два менших на час вимкнення електрики. Пальне забезпечує місцевий бюджет. А от чи вистачить коштів при довготривалих вимкненнях електрики - питання.

"У разі опалення, проблеми з опаленням, маємо теплову пушку. У разі відсутності тепла у критичний період зими, мова буде йти про перехід на дистанцію до форму навчання", - каже Алевтина Багінська, директорка ліцею №34 імені Віктора Максименка.

Ліцей є пунктом незламності. Тож у разі його розгортання навчання переходить в онлайн.

Вчителька каже, що дистанційне навчання не є поганимЗагалом, за словами міністра освіти, укриття мають 86% шкіл по країні. Ольга – вчителька англійської мови і мати 9-тикласниці Каміли. На її думку дистанційка – це не тотальне зло, і вчитися можна успішно й онлайн.

"Я як вчитель кажу, що дистанційка не визначає рівень знань. Очне навчання не визначає рівень знань. Якщо дитина вчиться, вона вчиться на дистанційці, або вчиться очно в школі", - каже вчителька англійської мови Ольга Ярова.

Навчання українських дітей за кордономУкраїнських школярів за кордоном близько 400 тисяч. І це вкрай загрозлива статистика для майбутнього країни.

"Вони все більше освоюються на тій території, йдуть на навчання постійне в ті школи і наша задача забезпечити їм зв’язок", - каже голова підкомітету з питань вищої освіти комітету ВР Юлія Гришина.

Рішенням є проект під назвою "Українознавчий компонент." Це така стисла навчальна програма, яка містить в собі суто українські предмети – це українська мова,

українська література, історія України, географія, Захист Вітчизни. Вона існує вже рік. І про неї дуже мало знають.

Донька Тетяни навчається за повною програмою української школи поєднуючи заняття в німецькій. І це дуже складно.

"Тому що тут навантаження зростає вже. Якщо там четвертий клас, молодша школа, там було не складно. То зараз уже є проєкти, домашня робота. Уже складніше поєднувати, уже, ну, складніше і складніше", - каже мати семикласниці Тетяна Табушева.

За українознавчим компонентом навчання не 25 годин, 6. А оцінки з інших предметів, які вивчають за кордоном, зарахують в українській школі.

"Перелік цих шкіл можна знайти на сайті Міносвіти. Щоправда, треба довгенько пошукати. І там у кожному регіоні є певний перелік. Так, у цьому списку може не бути саме вашої школи. І це не страшно – обираєте ту, яка є. І цим спрощуєте життя вашій дитині і собі ж. При цьому не втрачаючи зв’язку з Україною. Яка, здається попри всі виклики – адаптується, робить помилки, але прагне перемогти", - йдеться у сюжеті ТСН.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН.Тиждень за 1 вересня. Масований обстріл України. План перемоги. Палають російські НПЗ

Читайте також:

Перемога, школа, фонд, метро, рада

Читайте еще