Результати інституційного аудиту 2025 року показують, що в більшості закладів освіти можуть бути гарно виписані плани розвитку та стратегії запобігання булінгу, створені умови для інклюзивної освіти, однак у реальності все виглядає інакше. І часто не тому, що шкільні адміністрації щось роблять неправильно, а тому, що на якісне втілення всіх задокументованих планів впливають брак людських і фінансових ресурсів, а також умови воєнного часу.
Про це свідчить звіт Державної служби якості освіти на основі аудитів у понад 200 школах. Основні проблеми, які зафіксували аудитори, пов’язані якраз із захистом прав дитини, інклюзією та доступністю освіти загалом. «Вчися.Медіа» ознайомилося зі звітом та розповідає про основне.
Інституційний аудит — це зовнішня перевірка школи, під час якої незалежні експерти/ки оцінюють, як організоване навчання і управління та чи дотримується заклад вимог законодавства.
Для України це відносно нова процедура. Вона замінила державну атестацію шкіл і дає більш комплексне уявлення про якість освітньої діяльності.
Ідеться про оцінювання освітніх та управлінських процесів за чотирирівневою шкалою:
перший рівень — високий, другий — достатній, третій — вимагає покращення, четвертий — низький.
У 2025 році Державна служба якості освіти провела 233 позапланові інституційні аудити що на 101 більше, ніж у 2024-му, та охопила ними 20 областей і м. Київ, зокрема:
- 56 % аудитів здійснили за заявами керівників, відповідно 44 % — за ініціативою засновників закладів освіти;
- найбільше аудитів було у Львівській (25), Вінницькій (16), Волинській (16) областях, а найменше в Києві (4) та Харківській області (5);
- 47 % аудитів охопили заклади освіти міських громад, 30 % — сільських і 24 % — селищних;
- за типами закладів освіти переважали ліцеї — 58 %.
За аудитом ДСЯО, це один із найвразливіших компонентів діяльності закладів освіти:
- 53,6 % шкіл потребують покращення освітнього середовища;
- 41,6 % мають достатній рівень;
- 3,9 % — високий;
- 0,9 % — низький.
однак не про подолання системних інфраструктурних і безпекових проблем», — ідеться у звіті ДСЯО.
- 59 % закладів потребують кращих умов навчання;
- 83 % мають укриття але лише у 25 % шкіл створені умови для навчання в них;
- у 26 % шкіл укриття доступні для осіб з інвалідністю та маломобільних груп;
- лише 7 % систем оповіщення є доступними для дітей із порушенням слуху й зору.
Проблеми з безпекою в школах — це не лише про укриття. Лише третина закладів має захищену територію, куди не можуть заїхати сторонні авто чи потрапити чужі люди.
У 41 % шкіл із початковими класами немає облаштованих майданчиків для молодших учнів та учениць. І лише 12 % мають простір, який повністю відповідає віку дітей і потребам учнівства з особливими освітніми потребами.
Трохи більша частина шкіл (55 %) має навчальні приміщення для молодших класів, що відповідають санітарним нормам. Але в 9 % шкіл класи розташовані в підвалах або напівпідвальних приміщеннях.
Серед інших проблем:
- у 18 % шкіл не вистачає належного освітлення;
- в 11 % немає доступу до питної води;
- у 24 % — проблеми з туалетами.
Кожна школа має свої виклики та проблеми з оновленням лабораторій та навчального обладнання. Так, лише чверть закладів мають сучасні кабінети для природничих дисциплін, англійської мови та математики. Трохи краща ситуація в кабінетах інформатики — 36 % закладів мають нове обладнання.
Найскладніша ситуація із майстернями або кабінетами трудового навчання — вони належно оснащені лише у 9 % закладів. Водночас значна частина кабінетів або взагалі відсутня, або не обладнана. У майже половині закладів навчальне обладнання потребує оновлення, а STEM-лабораторії облаштовано лише у 8 % шкіл.
Це означає, що покращення умов навчання ускладнюється через слабку ресурсну базу, особливо в природничо-математичній та практико-орієнтованій освіті.
Попри високі показники щодо взаємоповаги, створення заходів протидії булінгу (про це кажуть 90 % шкіл),
лише 56 % закладів аналізують ефективність планів, а кількість заяв або повідомлень про булінг зросла з 15 % до 28 % (2024 і 2025 роки відповідно).
Тож сильна нормативна та організаційна база не гарантує зменшення булінгу.
З одного боку, у більшості закладів є можливості для професійного розвитку вчителів/ок, і за цим показником школи мають одні з найкращих результатів. З іншого, є проблеми з кадрами:
- лише 44 % шкіл не мають вакансій;
- 53 % шкіл бракує вчителів/ок;
- у 40 % закладів усі педагоги та педагогині викладають свої предмети за фахом.
Отже, школи добре організовують розвиток учителів та вчительок, але не можуть повністю закрити кадрові потреби.
Найбільші проблеми в школах пов’язані з дотриманням права дітей на освіту та належні умови навчання. Насамперед ідеться про учнів та учениць з особливими освітніми потребами: у 2025 році порушення зафіксували в 60 % шкіл (у 2024 році — 41 %).
Також погіршилася ситуація з індивідуальною формою навчання — частка порушень зросла із 41 % до 62 %. Побільшало проблем і з процедурою зарахування, відрахування та переведення учнів / учениць — із 64 % до 71 %. Часто це стосується дітей, які виїжджають за кордон.
Серед інших проблем:
- групи подовженого дня: 51 % порушень (було 33 %);
- організація харчування: 55 % (було 53 %).
Фото Артема Галкіна та Canva
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
- фейсбук,інстаграм,ютуб
- Х тредс,вайбер
