Аліна Ткаченко«Деякі міста окуповані, є міста, які стирають з лиця землі. Якщо не говорити, не фіксувати пам’ять, то через деякий час цього міста може не стати в історії. І цю історію можна буде переписати на свій манір», – розповідає дизайнерка, стилістка та фешн-мисткиня Катерина Беслік.
Частину одягу рідних, друзів і жителів Гуляйполя, що в Запорізькі області, вона пофарбувала в білий – так передала «застиглі емоції» людей, які після початку повномасштабної війни залишалися у прифронтовому місті. Іншу частину речей Катерина розрізала на клаптики та зшила у полотна, залишивши їх яскравими – як символ степу, свободи та бунтівного характеру рідного краю.
Так з’явилася виставка «Гуляйполе – моя маленька Батьківщина», яку Катерина презентувала за кордоном та в Україні. Своїми роботами дизайнерка, каже, прагне зберегти пам’ять про рідне місто і дім, який був зруйнований внаслідок розпочатої Росією війни проти України. Своєю історією Катерина поділилася з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».
Катерина Беслік – дизайнерка-стилістка та фешн-мисткиня з нині окупованого Гуляйполя Запорізької області Саме там, розповідає вона, ще в підлітковому віці зародилася її пристрасть до моди: вона дивилася модні показали по телебаченню, збирала речі у бабусь, тіток і подруг, а потім розрізала та комбінувала їх. Одним із найбільш особливих образів, пригадує Катерина, стало її вбрання для місцевого фестивалю «