Керівництво Верховної Ради зареєструвало законопроєкт №16119, який послаблює мовні вимоги в навчальних закладах та запроваджує статус «шкіл національних меншин» заради розблокування переговорів про вступ до ЄС.
Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
На які поступки пішов Київ у мовній сфері шкіл
Законодавчі зміни є прямим наслідком вимог Будапешта щодо зняття блокування з перших двох переговорних кластерів України з Євросоюзом. Документ передбачає створення спеціального освітнього режиму для мов держав-членів ЄС, зокрема угорської та румунської.
За даними авторів законопроєкту, проєкт передбачає такі ключові норми:
- мовний статус закладів — школи, де понад 50%+1 учнів навчаються мовою ЄС, офіційно отримають статус «закладу нацменшини» (за розрахунками МОН, таких шкіл в Україні 149);
- спілкування мовами ЄС поза уроками — учням і викладачам офіційно дозволять використовувати мову меншини у всьому шкільному спілкуванні, а не лише під час профільних уроків;
- скасування іспиту для директорів — чинні керівники 29 приватних шкіл із мовами нацменшин звільняються від вимоги підтверджувати володіння українською мовою державним сертифікатом;
- ускладнений перехід на українську — щоб додати предмети державною мовою в класах меншин, потрібна попередня письмова згода не менше ніж двох третин батьків.
Чому влада погодилася на компроміс із Будапештом
Необхідність ревізії освітніх правил постала через жорстку позицію угорського уряду, який пов'язав захист мовних прав закарпатських угорців із просуванням України в переговорах про членство в ЄС у межах Кластера 1 («Основи процесу вступу»).
Основні фактори компромісу:
- зняття угорського вето — двотижневі перемовини за участі керівництва парламенту й представників уряду велися заради розблокування вступу до блоку;
- статус державної мови — ініціатори запевняють, що законопроєкт не відновлює статус російської мови та формально зберігає українську як мову освітнього процесу;
- впливове лобі — авторами документу виступило вище керівництво Ради: Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Олена Кондратюк, а також очільники комітетів Сергій Бабак та Микита Потураєв;
- подальший розгляд — після реєстрації документ має отримати схвалення профільного комітету перед винесенням на вирішальне голосування в сесійній залі.
