Через поширений у соцмережах фейк про нібито відкриття осередку «Українського корпусу ветеранів», до офісу громадської організації UA HUB у Варшаві приїжджали поліція та журналісти. Перевірка приміщень показала, що чутки про озброєних бійців виявилися вигадкою, а в будівлі розташовані лише цивільні ініціативи, дитячі студії та малий бізнес.
В середині вересня у польському сегменті соцмереж і навіть серед опозиційних політиків розгорівся гучний скандал навколо офісу громадської організації UA HUB на вул. Обжежній, 7 у варшавському районі Мокотув. В інтернеті поширили фейк про те, що 19 вересня там нібито відкрився осередок «Українського корпусу ветеранів» та підрозділу «Азов». Коментатори залякували суспільство чутками про те, що до Варшави масово приїжджатимуть озброєні й психологічно травмовані бійці.
Хвилю дезінформації швидко підхопили деякі польські медіа та політики від партії PiS. Зокрема, депутат Пшемислав Чарнек публічно вимагав від уряду пояснень, хто дозволив створити таку установу. До будівлі одразу з перевірками вирушили поліцейські, муніципальні чиновники та навіть чоловік із посвідченням «відділу безпеки».
Аби з'ясувати правду, репортер видання Wirtualna Polska завітав до хабу без попередження. Працівниця офісу Катерина Городинська, втомлена постійними візитами перевіряльників, одразу взяла в руки в'язку ключів і запропонувала журналісту зазирнути в кожен із понад 40 кабінетів, під кожен стіл та за всі шафи, щоб особисто знайти «секретних ветеранів».
З’ясувалося, що будівлю на вул. Обжежній, 7 кілька років тому придбав український бізнесмен. Частину кімнат він надав для української громади, а решту офісів орендують малі підприємці, які легально працюють у Польщі, аби заробити на проживання.
Під час екскурсії поверхами журналіст побачив звичайне цивільне життя: на першому поверсі облаштовано ігрову зону для малюків, трохи далі – підмосток імпровізованого театру, де саме репетирували підлітки, поруч діє дитячий садок. В інших кабінетах розташовані студії вокалу, йоги, акторської майстерності, тату-салон, майстерня з дизайну меблів та офіс фірми, що займається ремонтом інтер'єрів. В одному з приміщень майстер разом із синами збирає годинники марки Kleynod (декілька екземплярів роблять із деталей знищеного літака «Мрія»),
а по сусідству хлопчина, чий батько зник безвісти на війні, працює в інтернет-магазині преси.
Єдине, що бодай якось пов'язане з фронтом, розташоване в кабінеті акції «Хоробрість не має меж». Там трьох літніх жінок журналіст застав за плетінням маскувальних сіток. Одна з них – 85-річна Людмила з-під Києва, а дві інші – переселенки з Бахмута та Краматорська, чиї домівки вщент зруйнувала Росія. У Польщі вони працюють прибиральницями, а у вільний час виготовляють сітки для українських військових, маючи замовлень на два місяці наперед.
Ольга Касьян, керівниця UA HUB у Варшаві. Фото WPОчільниця фундації «Україна понад усе» Ольга Касьян пояснила, звідки взагалі взялися чутки. 16 вересня Український корпус ветеранів справді написав у соцмережах, що у Варшаві можна буде отримати підтримку. Проте йшлося не про відкриття представництва у Варшаві, а про консультаційну, юридичну та психологічну допомогу цивільним – дружинам, дітям і родичам поранених, загиблих або зниклих безвісти бійців, які зараз живуть у Польщі.
Натомість деструктивні акаунти вирізали кадри з її публічних виступів,
зокрема з акції під будівлею ЄС на підтримку полонених захисників «Азовсталі», додали фотографії польських урядовців і змонтували фейковий ролик про «таємну базу українських спецслужб».
Працівниця UA HUB Катерина Городинська показала журналістам, які повідомлення отримує після того, як фейк поширився соцмережами. У голосовому повідомленні чути голос поляка, наче охопленого божевіллям: «Ти, су**, щоб ти здохла, щоб росіяни тебе розчавили. Росія вас переможе, Росія виграє, з тебе вирвуть кишки, а я буду дивитися, і ти мені нічого не зробиш» – потік лайки триває ще кілька хвилин. Втім, як зазначила Катерина Городинська, вона воліє витрачати свій час на допомогу вдовам військових, які шукають житло та потребують юридичного супроводу, аніж реагувати на інтернет-хейтерів.
Нагадаємо, подібні інфоатаки розгортаються на тлі наближення парламентських виборів у Польщі у жовтні 2027 року. Через це політики дедалі частіше спекулюють на українській темі заради власного рейтингу.
Автор: Андрій Стець
