Общество

А по-новому хай інші живуть!

15 авг•Експрес online

51% українців хоче, щоб передвиборне гасло Петра Порошенка “Жити по-новому!” нарешті стало реальністю. Таку цифру називають соціологи.Зокрема, згідно з опитуванням Інформаційно-аналітичного центру “Rating Pro”, 74% громадян очікують змін у корумпованій системі охорони здоров'я. Реформ у судовій, правоохоронній системах та житлово-комунальному господарстві вимагають 53% людей. 51% українців чекає реформ в оборонному секторі.Але... “Цинічний популізм політиків, безкарна корупція чиновників та неосвічена байдужість громадян — триголовий змій, що з'їдає Україну зсередини”, - влучно написав український рок-музикант, соліст гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук.І справді, хто винен у тому, що ми знову і знову мусимо нести “подяку” лікарям, платити хабарі суддям, міліціонерам і митникам, збирати з громади по нитці на армію? Порошенко, Яценюк, Путін? Чи частина відповідальності за такий стан справ у державі не лежить на кожному з нас? Чому західні країни можуть жити інакше, а ми цього лише хочемо?Газета "Експрес" обговорила проблему із соціологом, керівником Фонду “Демократичні ініціативи” Іриною Бекешкіною,

письменником і військовиком Борисом Гуменюком, а також активістом громадського Люстраційного комітету Карлом Волохом.-- Українці вимагають від влади змін і активної боротьби з корупцією. Та чи готові люди самі відмовитися від хабарів? Яке справжнє ставлення суспільства до цієї проблеми?І. Бекешкіна: -- Соціологічні дослідження показують, що ставлення наших громадян до корупції - дуже неоднозначне. Згідно з опитуваннями Київського міжнародного інституту соціології, більш як 50% населення вважає корупцію однією з основних проблем України. Людей дратує, що після Революції Гідності рівень корупції в державі не знизився порівняно з тим, який був за Януковича. Ба більше, третина українців вважає, що найкращий спосіб боротьби з корупцією у владі — розстріл, хоча загалом суспільство проти повернення смертної кари. Аж 16% наших громадян цілковито згодні з необхідністю запровадження розстрілу за корупцію, як у Китаї. Радше згідні — 19%.Водночас інші соціологічні опитування свідчать, що самі громадяни відмовитися від низової корупції, хабарництва на побутовому рівні не готові.

-- Наскiльки наше суспiльство толерує побутову корупцiю?I. Бекешкiна: -- Хабар для багатьох українцiв став таким же звичним iнструментом у життi, як мастило в автомеханiка: помастиш, то добре поїдеш. Коли йдеться про вирiшення рiзноманiтних побутових питань, люди самi сiдають i думають, кому та скiльки треба занести.Результати опитування, яке ми проводили серед українських студентiв, це пiдтверджують. Близько 25% опитаних молодих людей щиро зiзналися, що давали хабарi в процесi навчання. Притiм вимагали хабар лише з кожного п'ятого серед тих, хто платив. Решта студентiв несли грошi iнiцiативно, бо так було легше вирiшити їхнi проблеми, простiше було заплатити, нiж вивчити.Те саме стосується корупцiї у сферi надання адмiнпослуг. Наш фонд дослiджував цю проблему. Як виявилося, кожен десятий громадянин України давав хоч раз у життi хабар задля отримання довiдки. На запитання, чому українцi дають хабарi, 29% опитаних вiдповiли, що хабарi - це iнструментпростiшого i легшого вирiшення їхнiх проблем.Другою за популярнiстю стала вiдповiдь про те, що хабарi - норма нашого життя.

Якщо скласти разом цi цифри, виходить, що корупцiю толерує близько половини суспiльства! I лише 17% опитаних сказали, що люди дають хабарi, бо вiд них цього вимагають.-- Тобто, українцi насправдi не дуже хочуть жити по-новому? Чому?Б. Гуменюк: -- Наша держава багато рокiв вибудовувала систему поборiв, i люди мусили якось виживати в такiй реальностi. У багатьох депресивних регiонах, де немає промисловостi, нема достатньої кiлькостi робочих мiсць, люди не знають, як їм заробити на життя i як утримувати свою родину. Тi, хто живе на березi Азовського моря i займається незаконним виловом риби, хто незаконно видобуває бурштин на Полiссi, хто на Закарпаттi возить через кордон контрабанднi цигарки, - усi вони є громадянами України, часто щирими патрiотами.Багато таких людей мерзли на Майданi, чимало з них роблять пожертви на армiю. I вони б не бралися за тiньовi справи, якби держава забезпечила їм якусь альтернативну можливiсть виживати та годувати сiм'ю. Але наша держава не просто цього не робить, вона, навпаки, стимулює до протиправної дiяльностi. Кожен митник,

податкiвець, прокурор, як то кажуть, - у долi. Тож у людей часто не залишається вибору.I. Бекешкiна: -- Митники, податкiвцi, правоохоронцi - також люди. Не може даївець вижити на зарплату 2000 гривень, вiн мусить або брати хабарi, або звiльнятися й шукати iншу роботу. Держава створила такi умови, якi передбачають, що людина на посадi має "крутитися", а держава готовазаплющувати на це очi.Чому пiсля того, як у Києвi запрацювала нова полiцiя, у хлопцiв одразу виник конфлiкт зi старим мiлiцiйним керiвництвом мiста? Усе просто - полiсмени, яким дали зарплату 8 тисяч гривень, перестали платити нагору. Старим майорам i полковникам це, ясна рiч, не сподобалося, бо в нихзарплата лишилася такою ж, як i була. Та полiсмени, що мають гiдну зарплату, не стануть пiдтримувати iснування корупцiйної вертикалi. Бо самi хабарiв не беруть, а отже, i годувати своє керiвництво не зобов'язанi.-- А чому загалом суспiльство не намагається змiнити цю дiйснiсть i платить побори?Б. Гуменюк: -- За моєї пам'ятi суспiльство вже тричi намагалося змiнити цю реальнiсть. Я пригадую революцiю 1990 - 1991 рокiв,

Помаранчеву революцiю 2004-го, Революцiю Гiдностi 2013 - 2014. Але... Повстати проти цiєї системи - значить повстати проти цiлої держави. Це не так просто.К. Волох: -- Пiсля Помаранчевої революцiї 2004 року була маса прикладiв, коли люди добровiльно говорили хабарництву "нi". Я пригадую випадки, коли лiкарi вiдмовлялися брати грошi за операцiю, бо вiрили, що країна змiнилася.-- У чому ж проблема?Б. Гуменюк: -- Мабуть, у тому, що нашого революцiйного запалу, нашого ентузiазму, енергiї вистачає лише на те, щоби повалити якийсь режим. А плоди революцiї завжди пожинають люди, якi лише прикриваються революцiйною риторикою, зберiгаючи старi правила гри у своїх приватних iнтересах. Для них гасла про боротьбу з корупцiєю - це гра з виборцем. Вони знають, що можна красиво говорити, але реально нiчого не змiнювати, i суспiльство їм це пробачить.I. Бекешкiна: -- Насправдi люди можуть i часто хочуть жити без корупцiї. Але щоб зреалiзувати це бажання, треба змiнювати механiзми ухвалення рiшень у державi. Наприклад, як свiдчить дослiдження щодо адмiнiстративних послуг,

там, де запрацювали новi центри з їх надання, рiвень корупцiї одразу ж знизився. Люди перестали носити хабарi за довiдки. Те саме можна сказати про корупцiю в освiтi. Пiсля запровадження системи ЗНО хабарiв пiд час вступу рiзко поменшало, хоча до того вступити без блату на деякi популярнi спецiальностi було неможливо.А там, де немає чiтких правил, де чиновник може надати послугу, а може це питання вiдкласти в шухляду, корупцiя завжди процвiтатиме. У таких умовах люди самi починають шукати, кому занести грошi, несуть i вважають, що їм страшенно пощастило.К. Волох: -- Нинiшню ситуацiю в Українi можна порiвняти з тiєю, що була в Грузiї до початку реформ. Грузинське суспiльство завжди було в сотнi разiв корумпованiше, нiж українське. Побутове хабарництво - це частина ментальностi грузинiв, до Саакашвiлi його вважали засадничою складовою життя країни, i нiхто навiть уявити не мiг, що з цим якось можна боротися. Однак буквально за кiлька рокiв ставлення суспiльства до корупцiї вдалося розвернути в дiаметрально протилежний бiк. I, на мою думку, зробити те саме в Українi - взагалi не проблема.

-- Але як? Чи будуть корумпованi чиновники змiнювати правила гри, пиляти ту гiлку, на якiй сидять?-- Почати треба з реформування правоохоронних органiв i судiв. Щойно нормально запрацюють суддi та правоохоронцi, суспiльство моментально переорiєнтується, i буквально за кiлька рокiв рiвень життя в Українi буде не гiрший, нiж у сусiднiй Польщi. Але, ясна рiч, самi собою змiни не вiдбудуться. Їх має творити полiтична елiта.Б. Гуменюк: -- Замiнювати, соромити людей, закликати їх вiдмовитися вiд хабарiв - це гра в однi ворота, i вона нiчого не змiнить. Просто прибрати старi схеми i нiчого не дати людям натомiсть - також не вихiд. Якщо державi не подобаються правила, за якими живуть громадяни, i вона хоче цiправила змiнити, то мусить створювати якiсь можливостi, щоби люди могли вижити без корупцiї. Отже, до влади має прийти вiдповiдальна елiта, яка почне змiни iз себе i швидкими темпами дозволить суспiльству жити iнакше.Олександра ТАМКОВА, газета "Експрес"

Читайте еще