Луганські школярі приїдуть на РівненщинуЕкс-голова Корецької райдержадміністрації Михайло Волинець вже понад місяць перебуває у зоні проведення антитерористичної операції. З 6 вересня колишній очільник РДА знаходиться на передовій у Луганській області – у гаубичному артилерійському дивізіоні. Днями нам вдалося поспілкуватися з ним у телефонному режимі. Михайло Степанович розповів, що, окрім, захисту державних кордонів та оборони Батьківщини, військовослужбовці намагаються всіляко допомогти місцевому населенню. Так, вдалося налагодити звʼязок зі школою №7 Лисичанської міської ради, що фактично знаходиться на території міста Привілля. Військові артилерійського дивізіону допомагали облаштовувати там футбольне поле, невдовзі привезуть спортивне спорядження. Саме під час майбутньої зустрічі з керівництвом школи Михайло Волинець обговорить детальніше питання відвідування луганськими школярами Рівненщини:– Батьки та вчителі мають бажання відправити дітей до нас на Рівненщину, тому директор школи запитала у мене, чи можливо організувати таку поїздку. Вони, зі свого боку,
вирішать питання доїду, а нам потрібно знайти сімʼї, які готові прийняти гостей зі Сходу. Планується, що це будуть сімʼї рівненських школярів, але якщо родини з інших районів, зокрема, з Кореччини, відкриють свої двері для луганських школярів, ми радо приймемо їхню допомогу. Під час зустрічі ми детальніше обговоримо терміни поїздки, оскільки це залежить від часу проведення канікул. Плануємо, що луганські школярі приїдуть на Рівненщину взимку, під час новорічних та різдвяних свят. Вони зможуть побачити наші традиції, відчути дух Різдва на західній Україні. Ми організуємо для них екскурсійні поїздки Рівненщиною та у Львів, – зазначив Михайло Степанович.Насамкінець розмови Михайло Степанович розповів про умови проживання у зоні АТО. Він зазначив, що одягом військові забезпечені, скоро їм видаватимуть зимову форму. Щодо харчування, то їжі вистачає, з числа військовослужбовців є кухарі, які готують їжу.На запитання про місцевих жителів Михайло Волинець розповів, що військові іноді бувають в місті, але маршрут у них обмежений: банкомат, пошта, магазин, тому вони мало контактують.– Люди різні трапляються. Багато хто нам допомагає. Наприклад, під час останньої поїздки в місто біля групи військовослужбовців зупинився автомобіль, з нього вийшов чоловік і дав нам ящик баклажанів. А, буває, йдеш містом у пошуках потрібного пункту призначення, запитуєш перехожих, як до нього дійти, а у відповідь чуєш: «Вам треба, ви і йдіть». Приємно, що в школі на нас добре реагують – і вчителі, і школярі. До слова, Лисичанська школа №7 – російськомовна, але цьогоріч до першого класу з українською мовою викладання набрали 27 дітей! Це більше, ніж у попередні роки, – розповів Михайло Волинець. Оксана САМАРДАК
