Великий матеріал про те, чого Україні вартує залишатися на звʼязку та з електрикою попри російські атаки на інфраструктуру, опублікувала австралійська медіакомпанія ABC. Стаття містить чимало статистики: наприклад, одразу після повномасштабного вторгнення обсяги використання українцями інтернету впали на 20%, далі цей показник утримувався до початку атак росіян по інфраструктурі в жовтні, відтоді інколи падав ― так, що часом більш як половина українців була позбавлена доступу до інтернету. Інша цифра ― для того, аби в умовах обстрілів забезпечити доступ українців до електрики, безперервно працювали близько восьми тисяч людей. Це допомогло уникнути повних блекаутів чи зникнення звʼязку на тривалий час. Навіть після обстрілу 23 листопада ― чи не найбільш масованого ― звʼязок в уражених регіонах почав зʼявлятись уже за кілька годин. Це було помітно для співрозмовниці журналістів Ірини з Ужгорода, яка працює у софтверній компанії й часто комунікує з колегами через Zoom. «Щойно я бачила повідомлення, що кудись «прилетіло», як віконце у відеочаті людини з цього регіону ставало чорним,
звʼязок із нею зникав. Але того ж дня часто повертався», ― згадує вона. У підсумку ракетні атаки не надто зашкодили українській IT-сфері: за підсумками 2022 року кількість працевлаштованих у ній українців навіть зросла порівняно з довоєнними часами. Однак частина клієнтів, побоюючись нестабільності в роботі українських партнерів, від співпраці відмовилась. Так само втратили контракти, наприклад, перекладачі, яким потрібно було виконувати замовлення вчасно. Найскладнішою ж ситуація зі звʼязком була не на вільній, хоч і атакованій, території України, а на тимчасово окупованих землях. Зокрема, в Херсоні вже за кілька тижнів після окупації регіону росіяни перемкнули інтернет-звʼязок на своїх провайдерів. Там частина сервісів і сайтів були заблокованими, зріс ризик того, що повідомлення людей читатимуть окупанти. А невдовзі після цього фіксований інтернет-звʼязок у місті взагалі практично зник. Українські фахівці довго не могли зрозуміти, що стало причиною цього. Зʼясували вже після звільнення: росіяни вирили глибоку яму й пошкодили чи вилучили кілька оптичних кабелів,
які забезпечували в регіоні більшість інтернет-звʼязку. Наслідки цієї диверсії не вийшло ліквідувати й досі. Французький інформаційний телеканал FRANCE 24 опублікував матеріал, у якому пояснив, що заяви путіна про «нацистів в Україні» та «загрозу нападу НАТО» як приводи вторгнутись в Україну ― неправдиві. Лише зараз, після дев’яти років війни і значно довшого безкровного протистояння провідний французький мовник тлумачить аудиторії, що путіна дратує і факт того, що українці ― інший народ, і те, що вони, на відміну від росіян, мають демократичну державу. Теперішня війна в Україні «сягає корінням Помаранчевої революції, яку путін сприйняв як особисте приниження», розповіла телеканалу історик і експертка з посткомуністичної росії Франсуаза Том. Колишній генсекретар НАТО Андерс фон Расмуссен опублікував колонку в європейській версії Politico, в якій закликав ЄС бути готовим підтримувати Україну в тривалій війні з росією ― тому що лише це, на думку політика, забезпечить Києву якнайшвидшу перемогу. Кінцева мета підтримки України союзниками ― щоб це була сильна держава, здатна захистити себе сама. Для цього потрібні як потужні армія та ВПК, так і розвинуті економіка й інституції. Путін сподівається, що Захід не захоче остаточно приймати Україну до своїх лав, зокрема, в ЄС і НАТО. Але Фон Расмуссен переконаний, що тільки так на континенті може настати стабільний мир ― і що швидше Захід зробить ці кроки, то швидше росіяни від нього відчепляться. «За Другої світової США стали арсеналом демократії для Європи. Зараз ЄС має стати таким для України», ― підсумовує він. Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua
