17 квітня Івот прощався з 55-річним захисником земляком Ігорем Михайловичем Меліоранським. Він народився 17 лютого 1970 року. Закінчивши школу в рідному селі, у Шосткинському профтехучилищі він здобув фах спеціаліста контрольно-вимірювальних пристроїв. Після строкової служби Ігор Михайлович повернувся додому. Він не цурався ніякої роботи.
До мобілізації він працював а аграрній компанії в рідному Івоті. У січні 2023 року Ігор Меліоранський став на захист України. І боронив Батьківщину на прикордонні.
“Неодноразово разом із побратимами Ігор Меліоранський вибивав ворожу агресію, де проявляв себе дуже мужньо. У його словниковому запасі не було слів «не хочу, не можу». Якщо ставили завдання, всі знали, що воно буде виконане. У січні 2025 року він був поранений, але й далі виконував завдання зі своїми побратимами аж до евакуації. За це він був нагороджений грамотою і отримав військове звання старший солдат. Але 15 квітня 2025 року не стало нашого воїна побратима, життя його обірвалося, не витримало серце. Вічна шана, воїну прикордоннику Меліоранському Ігорю Михайловичу! Слава Україні! Героям Слава! – виголосив промову
Віталій Гончаренко представник прикордонної застави
Сусіди та друзі говорять, таких людей, як Ігор, було мало: гарний сусід, друг, товариш. За словами, тих хто його знав, він був звичайною людиною, яка жила звичайним життям.
“Хороший, простий хлопець, він з усіма дружив. У нього залишилися батько, мати, син, двоє онуків, брат іще і більш немає нікого,” – говорить Олександр Винарчук, сусід захисника
Василь Карпенко, троюрідний брат Ігоря Меліоранського говорить, захисник до мобіліззації працював на різних роботах.
“Добрий був, сильно добрий. Ми виросли разом, жили в селі. Ігор працював в УГАК на складі, і на обприскувачі, і багато де працював.”
Жовтоблакатні прапори, нарциси та гвоздики. Майже всі жителі квота прийшли провести захисника в останню путь. Слова співчуття родині висловив староста Івотського старостинського округу Олександр Дуб.
“Ігор був доброзичливою людиною, любив родину, риболовлю, з перших днів разом з іншими мешканцями села чергував на блокпостах. Коли він отримав повістку, не вагаючись став на захист держави. Співчуття родині. Відпочивай, друже, з миром!“
У Ігоря Меліоранського залишилися батьки, син Сергій, онуки, брат. Поховали захисника на місцевому кладовищі.