Технологии

У Софії Київській почали оцифровувати графіті ХІ — початку ХVIII століть

У Національному заповіднику «Софія Київська» стартував проєкт з цифрової документації масиву графіті. Проєкт лазерного сканування, фотограмметрії та технології Трансформації зображення за допомогою відтиску керівництву та науковцям у Національному заповіднику представили професори шведського університету Гуннар Альмевік і Джонатан Вестін. Мета проєкту — отримати 3D макет зображень графіті для створення їх цифрової документації і зберігання. «У подальшому інформація, яку зможуть використовувати як науковці, так і широкий загал, зберігатиметься на серверах в Україні і Швеції», — повідомляють у Заповіднику. На зустрічі з генеральним директором Національного заповідника «Софія Київська» Нелею Куковальською, директором Національного музею історії України Федором Андрощуком, науковцями та фахівцями заповідника. Професори шведського університету Гуннар Альмевік і Джонатан Вестін. Україно-шведська співпраця в галузі охорони і збереження культурної спадщини триває багато років. Даний проєкт втілюється завдяки напрацюванням Національного заповідника «Софія Київська»,

Національного історичного музею України, Ґетеборзького університету і підтримці низки грантодавців — шведських установ. Вони профінансували придбання необхідного сучасного обладнання: Шведської дослідницької ради FORMAS, Шведської королівської академії літератури, історії та старожитностей, Шведської ради національної спадщини. Під час оцифрування графіті у Софії Київській. «Наразі дуже важливе використання таких провідних технологій, як 3D-скануванням об’ємних структур, адже подібна цифрова фіксація вкрай необхідна для збереження і популяризації нашої культурної спадщини, ще й в умовах війни», — зазначила генеральний директор заповідника Неля Куковальська. Фахівці Софії Київської з представниками швеції. «Цей міжнародний глобальний проєкт — яскрава сторінка українсько-шведської співпраці з охорони і збереження культурної спадщини України і його мета не тільки її зберегти, а й репрезентувати світові», — резюмував генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук. Наразі шведські експерти з Ґетеборзького університету діляться знаннями з нашими фахівцями. Оскільки процес цифрової документації достатньо трудомісткий, команда планує завершити перший етап проєкту до кінця 2024 року. Читайте також: «Митрополит Епіфаній освятив відновлені хрести Софії Київської».

Широкий, Спадщина, рада

Читайте еще