На одному із захоплених російських розвідувальних безпілотників типу Орлан було виявлено додаткову відеокамеру.
Про це повідомив український експерт із систем радіоелектроніки та зв’язку Сергій Бескрестнов (Флеш).
Експерт назвав її «камерою заднього виду», припустивши, що з її допомогою ворожий дрон мав би рятуватися від українських безпілотників-перехоплювачів.
Сергій Флеш визнає, що зенітні дрони російського підрозділу «Рубікон» також завдають дедалі більших втрат українським розвідувальним БпЛА. Тому ЗСУ зараз теж у пошуку всіх можливих рішень проти зенітних БпЛА.
Що відомо про БПЛА Орлан: короткоОрлан — це лінійка російських багатоцільових безпілотників, насамперед призначених для ведення спостереження і наведення на ціль широкого спектра озброєння.
Орлани мають модульну конструкцію, що дає змогу змінювати обладнання залежно від специфіки завдання: розвідка, цілевказівка, радіоелектронна боротьба і пеленг.
Такі безпілотники стартують з катапульти і приземляються на парашуті.
Максимальна дальність керованого польоту — 120 км, але її можна збільшити завдяки ретрансляторам,
якими можуть слугувати інші БПЛА цієї ж серії.
Радіус дії в автономному режимі - фото- і відеозйомки — до 600 км.
Орлани існують у кількох модифікаціях, наймасовіший в армії РФ — варіант Орлан-10.
Найчастіше ці БПЛА працюють як розвідники на великій глибині від лінії фронту: виявляють цілі та коригують вогонь артилерії.
Модифікації Орлан-30/50 підтримують систему цифрової аерофоторозвідки роздільною здатністю 80 МП і лазерне цілевказівку.
Через велику робочу висоту — 3−5 км — такі дрони невразливі для більшості ПЗРК і засобів РЕБ.
Найбільш резонансним із нещодавніх випадків застосування БПЛА Орлан став удар по аеродрому в Миргороді Полтавської області який Росія завдала 1 липня 2024 року ракетами Іскандер-М. Тоді безпілотнику Орлан вдалося довгий час і коригувати, і фіксувати на камеру цей російський удар глибоко в українському тилу.
