У Китаї запустили промислову систему, яка дозволяє видобувати рубідій і цезій із відходів літієвого виробництва. Нова технологія перетворює промислові залишки на джерело металів, потрібних для квантових систем, атомних годинників та інших високотехнологічних виробництв.
Про це пише Interesting Engineering.
Нову виробничу лінію запустили у китайській провінції Цзянсі. Її створили Інститут процесної інженерії Китайської академії наук спільно з компанією Ganfeng Lithium.
Установка здатна переробляти до 500 тонн сировини на рік. Її завдання — вилучати цінні компоненти, які раніше часто залишалися у відходах після переробки літієвих руд.
Рубідій і цезій належать до дуже рідкісних металів. У природі вони майже не утворюють великих самостійних родовищ і зазвичай містяться у невеликих концентраціях у літієвих рудах та розсолах солоних озер.
Через низький вміст і складні хімічні зв’язки їх традиційне видобування залишається дорогим. Тому частина цих металів після переробки сировини фактично потрапляла у промислові відвали.
Китайська система побудована інакше. Замість великої кількості традиційних резервуарів вона використовує 17 колон,
розділених між чотирма основними секціями обробки.
За даними розробників, одна така колона може замінювати до 15 звичайних етапів очищення. Це дозволило скоротити використання розчинників приблизно на 40%, а площу обладнання — більш ніж удвічі.
В основі процесу лежить диференціальна протитечійна екстракція. Система здатна вилучати понад 98% доступного цезію та більше 95% рубідію.
На виході отримують карбонат цезію та карбонат рубідію чистотою понад 99,9%. Ці продукти вже випускають комерційними партіями.
Для Китаю технологія має і стратегічне значення. Раніше країна значною мірою залежала від імпорту цезієвої руди з Канади, Австралії та Зімбабве.
Водночас значні обсяги рубідію та цезію вже містяться у китайській літієвій сировині. Нова система дозволяє отримувати їх із того, що раніше вважалося відходами.
Попит на ці метали може зростати разом із розвитком квантових мереж, сонячної енергетики та інших високотехнологічних галузей. Китайські розробники вважають, що нинішня установка вже показала можливість масштабування технології для ширшого промислового застосування.
