Росія намагається вивести з ладу українську цифрову інфраструктуру, зокрема дата-центри, але повне зникнення інтернету в Україні наразі малоймовірне. Так вважає директор Лабораторії комп’ютерної криміналістики Cyberlab Сергій Денисенко. За його словами, Україна має велику кількість дата-центрів, провайдерів і мобільних мереж, а частина даних та обладнання взагалі розміщена за межами країни.
Росія намагається бити не лише по енергетиці та звичайній інфраструктурі України. Окремою ціллю стала цифрова система, від якої залежать інтернет, мобільний зв’язок, робота сайтів, онлайн-сервісів та державних систем.
Останні атаки вже показали, що удари по дата-центрах можуть мати цілком відчутні наслідки. Наприклад, після російської атаки 23 вересня в Києві та області проблеми з інтернетом виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств Тоді був пошкоджений один зі столичних дата-центрів, де розміщувалося вузлове обладнання інтернет-провайдерів.
26 вересня після повторної атаки припинив роботу київський дата-центр Cosmonova Компанія повідомила про значні руйнування та заявила,
що сам об’єкт більше не працюватиме. Водночас фахівці почали переносити частину сервісів і відновлювати їх у інших місцях. На цьому тлі виникло питання, чи може Росія піти далі та спробувати повністю відключити Україну від інтернету.
На думку директора Лабораторії комп’ютерної криміналістики Cyberlab Сергія Денисенка, такий сценарій наразі малоймовірний. «Росіяни хочуть створити блекаут у розрізі повного припинення телекомунікаційних послуг. Це елемент кібервійни. Вони використовують у тому числі й фізичні атаки на нашу інфраструктуру, знищення дата-центрів. Водночас ситуація, яка наразі склалася, не є критичною», — сказав експерт.
За його словами, Росія намагається створити умови, за яких українці втратять доступ до телекомунікаційних послуг. Для цього використовують не лише кібератаки, а й удари по фізичних об’єктах. Але українська інтернет-інфраструктура побудована не в одному місці. Саме це, за словами Денисенка, і є головним захистом від повного блекауту. «У нас достатньо велика кількість дата-центрів, велика кількість провайдерів, відповідно, зв’язок підтримується.
Точкові влучання в дата-центри великої шкоди для комунікацій, для інтернету наших громадян не принесуть», — зазначив він.
Чому один удар не може вимкнути весь інтернетІнтернет в Україні не працює через один центральний сервер або один великий дата-центр. Дані проходять через багато різних мереж і майданчиків, а провайдери мають власну інфраструктуру. Тому навіть якщо один об’єкт знищений або пошкоджений, це не означає автоматичного зникнення інтернету по всій країні.
Додаткову роль відіграють мобільні оператори. Якщо у людини виникають проблеми з домашнім інтернетом, доступ до мережі в окремих випадках можна отримати через мобільну мережу. «Навіть якщо якийсь провайдер буде перебувати під атакою, у нас є мобільні оператори. Великі провайдери й оператори також не тримають усе своє обладнання в одному місці», — пояснив Денисенко.
Частина інфраструктури українських компаній може бути розташована за кордоном. Це стосується і дата-центрів, і систем зберігання даних. Українські компанії використовують майданчики в різних країнах Європи та інших частинах світу. Державні структури також можуть розміщувати окремі дані та резервні системи за межами України.
Це означає, що навіть знищення кількох українських об’єктів не обов’язково призведе до втрати самих даних або повного припинення роботи сервісу.
Як захищають дата-центриЩоб зменшити ризики, оператори та держава використовують одразу кілька способів захисту. Один із них — фізичне укріплення самих об’єктів. Йдеться про захисні конструкції та інші рішення, які можуть зменшити наслідки можливого удару. Також частину інфраструктури можуть переносити під землю або розміщувати в місцях, які складніше вразити.
Ще один важливий принцип — резервування даних Інформацію не зберігають в одному місці, а створюють додаткові копії. Для цього використовують так звані дзеркальні дата-центри. Якщо один об’єкт виходить із ладу, його дані можуть залишатися доступними в іншому. «Один згорає — інформація в іншому залишається», — пояснив принцип роботи такої системи Денисенко. Тому знищення одного дата-центру саме по собі не означає знищення всієї інформації, яка в ньому зберігалася.
Частина даних уже за межами УкраїниЩе один рівень захисту — розміщення даних за кордоном. За словами Денисенка,
українські компанії давно використовують закордонні дата-центри. Це дає змогу продовжувати роботу навіть у випадку пошкодження української інфраструктури.
Те саме стосується частини державних систем. Для їхнього резервного зберігання можна використовувати майданчики в інших країнах із необхідним рівнем фізичного захисту та кібербезпеки.
При цьому визначити, де саме знаходяться дані конкретної компанії чи державної установи, не завжди просто. Інформація може бути розподілена між кількома майданчиками та навіть різними країнами. Тому для Росії недостатньо просто вдарити по кількох відомих об’єктах.
Україна вже посилює захист цифрової інфраструктуриУдари по дата-центрах змусили українську владу окремо посилити захист цієї сфери. КМВА 29 вересня повідомила, що в Києві проводять додаткові заходи для захисту дата-центрів від російських атак. Влада також шукає технічні рішення, які допоможуть забезпечити безперебійну роботу зв’язку.
Ще раніше президент Володимир Зеленський повідомив про рішення щодо захисту дата-центрів та інших критично важливих об’єктів зв’язку. Йшлося саме про те,
щоб забезпечити безперервну роботу цієї інфраструктури навіть під час російських атак. 29 вересня уряд також виділив 518,3 млн грн на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Кошти мають піти на резервні майданчики, хмарну інфраструктуру, сервери, програмне забезпечення та системи резервного копіювання й відновлення.
Це потрібно саме для того, щоб державні цифрові сервіси можна було швидко відновити у разі пошкодження обладнання через обстріли або кібератаки.
Повністю виключати ризики не можнаВодночас експерт не говорить, що ризику взагалі немає. Росія може продовжувати бити по телекомунікаційній інфраструктурі та намагатися знайти слабкі місця системи. Окрему загрозу становлять і диверсії проти цифрової інфраструктури за межами України.
Але навіть у такому випадку одночасно вивести з ладу всі мережі та дата-центри значно складніше, ніж пошкодити окремий об’єкт. «Точкові влучання» можуть створювати локальні проблеми — від перебоїв у роботі конкретного провайдера до тимчасового зникнення окремих онлайн-сервісів. Саме це Україна вже бачила після останніх ударів по дата-центрах.
Однак для повного інтернет-блекауту Росії довелося б одночасно вразити значну кількість фізичної інфраструктури та порушити роботу різних мереж, які зараз розподілені між багатьма операторами та країнами. Тому, за оцінкою Денисенка, повне і тривале зникнення інтернету в Україні наразі малоймовірне Водночас окремі збої, проблеми з доступом до конкретних сервісів та локальні відключення після атак цілком можливі.
Україна вже реагує на нову загрозу: посилює захист дата-центрів, переносить частину даних у резервні середовища та створює додаткові майданчики для відновлення державних систем.
