Російські війська почали використовувати на ударних безпілотниках, які застосовують для атак по Києву, нові супутникові антени з розширеними можливостями захисту від радіоелектронної боротьби. Про це повідомив позаштатний радник президента України з технологічних питань Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».
Йдеться про CRPA-антени — спеціальні багатоканальні системи, призначені для стабільнішого приймання супутникового навігаційного сигналу. Таке обладнання може допомагати безпілотнику зберігати орієнтацію, визначати координати та продовжувати рух до заданої точки навіть у районах, де українські сили застосовують засоби радіоелектронної боротьби.
Як працюють нові антени на російських дронахСупутникова навігація є одним із важливих компонентів керування багатьма безпілотниками. За її допомогою апарат отримує дані про власне місцеположення та може коригувати маршрут. Щоб ускладнити роботу таких систем, військові використовують засоби радіоелектронної боротьби, які створюють перешкоди на відповідних частотах.
Звичайний приймач у складних умовах може втрачати сигнал або отримувати спотворені дані.
Натомість CRPA-система складається з кількох антенних елементів і спеціального блока обробки сигналу. Він аналізує, з якого напрямку надходять супутникові сигнали та звідки поширюються перешкоди. Після цього система намагається послабити небажаний вплив і зберегти приймання корисної навігаційної інформації.
За словами Сергія Бескрестнова, раніше російська сторона використовувала на окремих безпілотниках антени з 16 каналами. Тепер, за його спостереженнями, противник почав встановлювати варіанти з більшою кількістю елементів. Саме це може підвищувати стійкість дрона до впливу засобів радіоелектронної боротьби.
Чим більше елементів має антена, тим більше напрямків джерел перешкод вона потенційно може обробляти та придушувати. Це не означає повної невразливості безпілотника, однак робить його навігаційну систему складнішою ціллю для стандартних засобів постановки перешкод.
Чому це створює нові виклики для захисту КиєваРозширення можливостей супутникових антен безпосередньо впливає на протидію ударним дронам. Якщо апарат краще утримує навігаційний сигнал, він може довше рухатися за запрограмованим маршрутом,
точніше проходити окремі ділянки польоту та менше залежати від умов у конкретній зоні. Для української системи протиповітряної оборони це означає необхідність постійно вдосконалювати способи виявлення, супроводу та нейтралізації повітряних цілей.
Бескрестнов пояснив, що раніше для умовного придушення навігації дрона могло бути достатньо близько 16 джерел радіоелектронних перешкод, спрямованих на різні елементи антени. Якщо кількість каналів збільшується вдвічі, відповідно зростають і вимоги до щільності та потужності засобів РЕБ у районі польоту безпілотника.
Водночас наведені цифри варто сприймати як технічне пояснення принципу роботи, а не як універсальну формулу для кожної ситуації. Ефективність радіоелектронної боротьби залежить від типу антени, потужності та розташування передавачів перешкод, висоти польоту, рельєфу місцевості, погодних умов і конкретної моделі навігаційного обладнання.
Основна проблема полягає в тому, що модернізація бортової антени може відбуватися швидше, ніж розгортання додаткової мережі наземних комплексів РЕБ. Для захисту великих міст необхідно прикривати значні площі,
важливі об’єкти та ймовірні маршрути підходу дронів. Це потребує не лише нових систем, а й грамотного розподілу вже наявних ресурсів.
Крім того, радіоелектронна боротьба є лише одним із рівнів протидії безпілотникам. Навіть у разі часткового порушення навігації дрон може продовжувати політ завдяки заздалегідь заданому маршруту, інерційним датчикам або іншим допоміжним системам. Тому захист від повітряних атак має поєднувати роботу РЕБ, радіолокаційних засобів, мобільних вогневих груп, винищувальної авіації та систем протиповітряної оборони.
Росія змінює тактику застосування безпілотниківВикористання вдосконалених CRPA-антен свідчить про те, що російські військові продовжують адаптувати ударні дрони до української оборони. Окупанти намагаються підвищити їхню стійкість до перешкод, змінюють маршрути, комбінують різні типи повітряних цілей і використовують масовані атаки для перевантаження систем спостереження та перехоплення.
Для України це означає необхідність розвивати не тільки окремі засоби протидії, а й цілісну багаторівневу систему захисту. Важливими залишаються своєчасне виявлення дронів,
обмін даними між підрозділами, точне визначення напрямку руху цілей і швидке ухвалення рішення щодо способу їхнього знищення.
Окрему роль відіграє технологічна конкуренція. Удосконалення антен на російських безпілотниках потребує розвитку українських засобів радіоелектронної боротьби, автоматизованого аналізу сигналів і систем, здатних працювати в умовах одночасного застосування великої кількості повітряних цілей. Також важливо вдосконалювати методи протидії, які не залежать виключно від придушення супутникової навігації.
Нові антени не роблять російські дрони невразливими, проте можуть підвищувати складність їхнього перехоплення та збільшувати вимоги до української оборони. Саме тому фахівці наголошують на необхідності постійного оновлення засобів РЕБ і поєднання їх з іншими компонентами протиповітряного захисту. На тлі регулярних атак по Києву технологічна боротьба навколо навігації безпілотників залишається одним із ключових напрямів протистояння.
Паралельно в Києві розвивають додаткові рішення для захисту від повітряних загроз. Зокрема, у столиці вже встановили понад 12 турелей зі штучним інтелектом, призначених для протидії реактивним дронам. Такі системи мають доповнювати загальну архітектуру оборони міста та посилювати спроможності військових у боротьбі з різними типами безпілотників.
