Ви коли-небудь дивилися на звичайну пластикову коробочку для дрібниць і думали: «А що, якщо зробити з неї справжній комп’ютер?» власник каналу GameRig теж спочатку сміявся з цієї ідеї. Але потім це засіло йому в голову — і вже не відчепилося. У підсумку з’явився крихітний ноутбук, який можна спокійно кинути в кишеню. І він працює.
З чого все почалосяОсновою став звичайний пластиковий органайзер. Товщина в закритому стані — близько 2,5 см. Збоку він і справді нагадує мініатюрний ноутбук, тільки всередині місця майже немає. Кожен міліметр доводилося економити.
Екран знайти виявилося справжнім квестом. Підійшов лише дуже маленький дисплей, і навіть він не влізає. Довелося акуратно знімати зайвий пластик з внутрішньої сторони кришки. Стінки й так тонкі, тож одне необережне рух — і можна було прорізати наскрізь. Після кількох підходів і постійних примірки екран нарешті сів як треба.
Пошук «мізків»Для такого корпусу потрібен був максимально компактний одноплатник. Спочатку хотів поставити Raspberry Pi 3, який валявся вдома. Але USB-порти просто не давали закрити кришку — вони майже дорівнювали висоті внутрішнього простору.
Довелося шукати щось ще менше.
Перебрав купу варіантів. Багато крихітних плат не мали нормального відеовиходу, тож підключити дисплей напряму не виходило. Зрештою зупинився на Raspberry Pi Zero 2 W. Платка розміром 65×30 мм. Її реально можна тримати між пальцями. Поруч з телефоном або звичайним зарядним адаптером вона виглядає майже іграшковою. Зате є повноцінний відеовихід і можливість запустити нормальну десктопну систему.
Операційну систему записав на microSD — інших варіантів у Zero 2 W немає. Після підключення все завантажилося з першої спроби. Але одразу з’явилася нова проблема: повнорозмірних USB-портів немає. Довелося купувати micro-USB OTG-хаб, щоб підключити клавіатуру й мишку.
Далі почалася головна частина — укласти все всередину. Виламав усі внутрішні перегородки органайзера, щоб отримати максимально рівне дно. Переставляв компоненти десятки разів, шукаючи оптимальний варіант. Плату Zero 2 W закріпив на маленьких пластикових стійках, поруч поставив контролер дисплея. На цьому етапі здавалося, що половина роботи вже зроблена. Насправді найскладніше тільки починалося.
І Pi, і контролер дисплея використовують mini-HDMI. Знайти короткий кабель з двома такими роз’ємами виявилося майже неможливо. Ті, що були в продажу, були занадто довгими для такого корпусу. Спроба спаяти кабель самостійно з витої пари від Ethernet-кабелю закінчилася майже двома годинами мук і купою зірваних з’єднань. Паяти такі мікроскопічні контакти звичайним паяльником — ще те задоволення.
Рятувальним кругом став готовий mini-HDMI кабель на плоскому шлейфі. Він просто защіпається з обох боків. Після підключення на екрані з’явилася картинка. У той момент я реально видихнув з полегшенням.
Живлення і все іншеДля живлення взяв дві циліндричні літієві банки, з’єднані паралельно. Вони краще вписувалися в обмежений простір, ніж плоскі елементи, які використовував раніше. Оскільки банки видають 3,7 В, а системі потрібно 5 В, поставив DC-DC boost-перетворювач. Після першого запуску від батарей усе працювало.
USB-порти довелося максимально полегшити — зняв пластикові корпуси й вирізав під них отвори в боковій стінці. Хаб теж розібрав і підключив напряму, щоб прибрати зайві дроти.
Додав простий вимикач між батареєю і платою — тепер є хоч якийсь «кнопка живлення».
Клавіатура спочатку не хотіла влізати. Довелося майже все перемонтувати заново: прибрати стійки, покласти плати прямо на дно корпусу і трохи змінити розташування. Тільки після цього з’явився потрібний простір.
Фінальна збіркаВерхню панель зробив з прозорого акрилу, щоб зберегти загальний вигляд. Вирізав отвір під клавіатуру, щоб вона була втоплена. Кришку довелося повністю відокремити від основи і зробити саморобні петлі з невеликих трубочок. Краї екрана обклеїв вінілом, щоб виглядало акуратніше. Додав роз’єм зарядки і індикатор заряду батареї, який видно зверху.
Коли все зібрав і увімкнув — система завантажилася. Не швидко, але до робочого столу дійшла. Першим ділом запустив Minecraft. На найнижчих налаштуваннях виходило близько 8 кадрів, після повного завантаження — приблизно 18. Для такого заліза це вже непогано. Можливо, пізніше поставлю легшу систему — тоді, можливо, буде трохи краще.
Чи варто воно того?Цей міні-ноутбук не замінить звичайний комп’ютер. Він повільний, батарея невелика, а збирати його — то ще пригода з купою розчарувань і переробок. Але коли тримаєш у руках працюючий пристрій, зроблений з органайзера для шурупів, відчуття зовсім інші. Він реально вміє відкривати сайти, дивитися відео і навіть тягнути прості ігри.
Якщо любите подібні експерименти і готові витратити купу часу на підгонку кожної деталі — спробуйте. Готового рецепта немає, майже все доводиться вирішувати по ходу. І саме в цьому, мабуть, і є головний кайф.
Запис Ентузіаст перетворив пластиковий органайзер на міні-ноутбук спершу з'явиться на ProstoMob.
