Що пропонується затвердити законопроєктом про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні
Законотворці час від часу виступають з ініціативами, здатними сильно зачепити інтереси бізнесу. Відтак, Mind відстежує, що саме пропонують затвердити «під куполом» автори певних проєктів.
Сьогодні розглянемо законопроєкт №4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні («Дія.City»). Недоліки документа й можливості, яких він надає підприємцям, проаналізували для Mind експерти Європейської Бізнес Асоціації.
Номер і дата реєстрації: №4303 від 2.11.2020.
Автор: Міністерство цифрової трансформації України. Поданий Чернєвим Є.В., Гетманцевим Д.О.
Етап: Доопрацьовується та готується до першого читання у вигляді поєднаного депутатського законопроєкту 4303-д.
Ціна питання. За прогнозами авторів законопроєкту очікується, що українська ІТ-індустрія до 2025 року становитиме 10% загального ВВП країни, налічуватиме 450 000 ІТ-спеціалістів, які генеруватимуть в сукупності $11,8 млрд. Очевидно, що при зростанні ІТ-індустрії та кількості зайнятих в ній фахівців податкові надходження до державного бюджету також зростуть.
Проте миттєвий економічний вплив на податкові надходження після запуску проєкту досі невідомий.
Зміст. Законопроєктом 4303 передбачається створення спеціального правового режиму для ІТ-індустрії – «Дія.City». Останній пропонує нові правила працевлаштування (створення нової концепції «GIG-контрактів» в заміну існуючому механізму взаємодії компаній із фізичними особами-підприємцями). Крім того, передбачено запровадження елементів англійського права, поняття договорів про нерозголошення, непереманювання та неконкуренції.
Також вводиться орган-регулятор (Міністерство цифрової трансформації України), який має контролювати діяльність компаній в межах режиму, а також приймати рішення про вступ і виключення компаній без права на оскарження таких дій. В результаті зазначених нововведень авторами очікується, що Україна стане потужним ІТ-осередком Європи шляхом капіталізації ІТ-компаній всередині країни, розвитку стартап екосистеми, дозволить залучення іноземних інвестицій.
Хто виграє. Якщо Закон буде прийнятий у чинній редакції – окремі ІТ-відділи компаній, за умови,
що вони будуть оформлені у нову юридичну особу (мова йдеться про оптимізацію – перехід від традиційних трудових договорів до системи «GIG-контрактів»), продуктовий ІТ-бізнес (перехід від традиційних трудових договорів до системи «GIG-контрактів», введення механізмів IPR), держава (матиме контроль над індустрією). Якщо ж законопроєкт буде редагований у тісній співпраці з індустрією – існують всі шанси на позитив і для сервісних компаній (більше 70% загального ІТ-ринку).
Хто програє. За чинною редакцією програють сервісні ІТ-компанії (більше 70% загального ІТ-ринку. В першу чергу через зміни «правил гри», заміну взаємодії з ФОП на систему «GIG-контрактів», посилений контроль з боку регулятора, приховане оподаткування у вигляді обов’язкових членських внесків), частково ІТ-фахівці (зміна існуючих умов оподаткування, підвищена регуляція, так як концепції «GIG-контрактів» базується на нормах застарілого КЗпП), держава та ІТ-індустрія в цілому (якщо нові «правила гри» виявляться неефективними – існує велика ймовірність еміграції спеціалістів).
Прогнозована позиція фракцій.
«Слуга Народу» підтримає законопроєкт частково, «Голос» не підтримає чинну редакцію, інші фракції – невідомо.
Шанс на прийняття. Середній. Незважаючи на те, що законопроєкт перебуває на початковій стадії парламентського розгляду та тільки готується до першого читання, автори активно просувають проєкт та залучаються підтримкою окремих компаній, асоціацій та депутатів. Проте, в цілому, індустрія доволі неоднозначно оцінює даний документ та вбачає ряд загрозливих пунктів, оскільки режим створює нерівні правила гри для ІТ-компаній, замінює ефективну та зрозумілу модель взаємодії із ФОП на новий механізм «GIG» (який базується на нормах застарілого КЗпП 1971 року), не ліквідує загрозу неправомірних дій правоохоронних органів (так звані «Маски-шоу»), а також, за висновком НАЗК від 18 січня 2021 року, проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання.
Альтернативні законопроекти.
Проєкт Закону «про особливості регулювання господарської діяльності у сфері інформаційних технологій» 4303-1 (подав: Борт В.П.)
Проєкт Закону «про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні» 4303-2.
(подали: Рудик К.О., Ніколаєнко А.І. та ще 16 депутатів).
Оцінка EBA. Неоднозначна. Сама ініціатива виглядає позитивною, адже пропонується імплементація елементів англійського права, NDA, NCA та NSA договорів, що спрощує доступ інвесторів до стартапів та створює додаткові механізми захисту інтелектуальної власності. Також вводиться нове поняття «GIG-контрактів», що за своєю концепцією являється чимось середнім між традиційними трудовими відносинами за КЗпП та взаємодією з ФОП, що надає певні соціальні гарантії для ІТ-фахівців, а також декларується мінімум 15 років незмінності умов.
Проте чинна редакція тексту законопроєкту містить ряд загроз для існуючої ІТ-індустрії та багато корупційних ризиків, як-от:
необмежені повноваження регулятора;
непрозорі правила вступу та виходу з режиму;
приховане додаткове оподаткування у вигляді обов’язкових членських внесків;
неповний перелік КВЕДів, за якими дозволяється бути резидентом спеціального режиму;
відсутність зареєстрованої податкової частини концепції,
та найголовніше – зміна існуючої системи взаємодії компаній з ФОП, яка продемонструвала свою ефективність та дозволила вивести українське ІТ у світовий ТОП.
Індустрія зазначає, що сама по собі концепція «GIG-контрактів» – в цілому, позитивне явище. Проте така масштабна ініціатива потребує значного часу на доопрацювання, приведення усіх підзаконних актів у відповідність до неї. Однозначно, такі зміни «правил гри» потребують декілька років перехідного періоду, аби впевнитись в їх ефективності.
Крім цього, залишається ряд важливих питань для індустрії, котрі наразі не вирішуються ініціативою: неправомірні дії правоохоронних органів (перевірки, обшуки, вилучення майна), розвиток ІТ-освіти.
