І знову зусилля США стикаються з тими ж перешкодами.
Спадщина Трампа
Ключовим інструментом боротьби з китайськими технологічними компаніями є так звані чорні списки торгівлі (trade blacklists). Щоб постачати свою продукцію підсанкційним компаніям, необхідно отримувати ліцензію з обмеженим терміном дії, в якій вказується номенклатура і обсяг поставок. Простіше кажучи, мова йде про короткий повідок, ефективний контроль буквально в ручному режимі.
Як повідомляє агентство Reuters, у січні 2020 року адміністрація Трампа відкинула 116 заявок на загальну суму $119 млрд, схваливши лише чотири на $20 млн. Для порівняння, з 2019 до 2020 року адміністрація погодила ліцензії для продажу одній тільки Huawei товарів і технологій на суму $87 млрд. Навіть якщо ліцензія узгоджена владою, вона може містити безліч обмежень. Наприклад, одна з ліцензій не дозволяє використовувати зазначені в ній продукти «У військовій сфері, 5G, критичній інфраструктурі, корпоративних центрах обробки даних, хмарних або космічних програмах». Родзинкою цього підходу є вимога до покупців впровадити у себе процедури управління поставками,
прозорі для уряду США.
Після приходу до влади Джона Байден були анульовані найбільш одіозні рішення попередника. З чорних списків була викреслена Xiaomi Corporation, звинувачення на адресу якої виглядали абсолютною дурницею. На початку червня Байден відкликав заборону на популярні у молоді застосунки TikTok і WeChat. Проте, нова адміністрація продовжує закручувати гайки для провідних китайських компаній. Зокрема, недавній президентський указ забороняє громадянам США інвестувати у 59 китайських компаній.
У пошуках альтернатив
Американські еліти не обмежуються спробами розчавити або знекровити конкурентів. Особливу увагу адміністрація Байдена приділяє відновленню позицій США на глобальному ринку технологій. 8 червня Сенат США підтримав пакет ініціатив, покликаних забезпечити здатність країни конкурувати з КНР. На підтримку високотехнологічних досліджень і виробництва буде виділено приблизно $190 млрд. Ще $54 млрд передбачені для напівпровідникової та телекомунікаційної індустрій.
Як зазначає Reuters, жорстка лінії щодо КНР є одним з рідкісних прикладів консенсусу в розколотому Конгресі. Вражає стрімке зростання ресурсного забезпечення цієї лінії.
У листопаді 2020 року було прийнято аналогічний законопроєкт, який передбачав виділення на ці цілі всього лише $750 млн на період у десять років.
Одним з вигодонабувачів хрестового походу проти КНР виявилися компанії Південної Кореї. У вересні 2020 року Samsung несподівано підписав контракт на $6,6 млрд з американським гігантом Verizone. У схожій ситуації опинилися японські виробники NEC і Fujitsu. Окремим вкрай цікавим сюжетом є спроби виростити нових "чемпіонів" у Індії.
Зустрічаємо O-RAN
На ринку 5G ключовою проблемою для США стала відсутність національних гравців, здатних конкурувати з грандами. Усвідомлення масштабів свого відставання наштовхнуло американців на ідею вдатися до асиметричної стратегії. Такою обрана концепція відкритих мереж радіодоступу (O-RAN, Open Radio Access Network).
Традиційно базова станція збирається з комплектуючих одного виробника, що забезпечує максимальну функціональність і мінімальні витрати. Щоб не змішувати між собою рішення від різних виробників, операторська мережа складається з двох-трьох незалежних фрагментів.
У випадку O-RAN будь-який елемент мережі спочатку був розрахований на взаємодію з продуктами будь-якого виробника за рахунок уніфікованих інтерфейсів. Це, з одного боку, дозволяє збирати мережі з елементів найрізноманітніших виробників, зменшуючи сукупні витрати. З іншого боку, такий підхід відкриває можливості появи нових виробників. Поки що O-RAN-рішення користуються обмеженою популярністю на декількох значущих ринках, включно зі США, Індією, Японією і рядом країн Латинської Америки.
