Російські компанії зіткнулись з технологічною кризою через санкції Заходу - через них виникла серйозна нестача напівпровідників, електричного та компʼютерного обладнання, які потрібні для дата-центрів у країні. Про це пише Financial Times, інформує Цензор.НЕТ.
"Більшість найбільших світових виробників мікросхем, включаючи Intel, Samsung, TSMC і Qualcomm, повністю зупинили бізнес в Росії після того, як США, Великобританія та Європа запровадили експортний контроль на продукти з використанням мікросхем, виготовлених або розроблених у США чи Європі. Це призвело до дефіциту більших, бюджетних мікросхем, які використовуються у виробництві автомобілів, побутової техніки та військової техніки. Поставки більш досконалих напівпровідників, які використовуються в передовій побутовій електроніці та ІТ-обладнанні, також були різко скорочені. І здатність країни імпортувати іноземні технології та обладнання, що містить ці чипи, включаючи смартфони, мережеве обладнання та сервери даних, була різко обмежена", - пише FT.
"Всі шляхи постачання від серверів до комп’ютерів до iPhone,
все — зникло", — сказав один із керівників виробників чипів.
Оскільки РФ не може експортувати велику частину своєї сировини, імпортувати критично важливі товари або отримати доступ до світових фінансових ринків, економісти очікують, що валовий внутрішній продукт Росії цього року скоротиться на 15 відсотків.
"Контроль за експортом технологій "подвійного використання", які можуть мати як цивільне, так і військове застосування, наприклад мікрочипи, напівпровідники та сервери, ймовірно, матиме одні з найбільш серйозних і довготривалих наслідків для економіки Росії. Найбільші телекомунікаційні групи країни не матимуть доступу до обладнання 5G, а продукти хмарних обчислень від "Яндекса" та "Сбербанку", найбільшого російського банку, будуть намагатися розширити свої послуги центрів обробки даних", - йдеться у матеріалі.
Зазначається, що в Росії є декілька вітчизняних компаній, що випускають чипи, а саме АТ "Мікрон", MCST і Baikal Electronics, проте вони покладалися на імпорт значної кількості готових напівпровідників від іноземних виробників, таких як SMIC в Китаї,
Intel в США та Infineon в Німеччині. MCST і Baikal в основному покладалися на ливарні заводи на Тайвані та в Європі для виробництва чіпів.
"Цього місяця Росія запровадила схему імпорту, згідно з якою компаніям дозволяється "паралельно імпортувати" обладнання, включаючи сервери, автомобілі, телефони та напівпровідники, з довгого списку компаній без згоди власника торгової марк чи авторських прав", - повідомляють у FT.
Зазначаэться, що РФ історично могла покладатися на несанкціоновані ланцюги постачання "сірого ринку" для забезпечення певним технологічним і військовим обладнанням, купуючи західну продукцію у торгівельних посередників в Азії та Африці через брокерів. Але глобальна нестача чипів та важливого ІТ-обладнання означала, що навіть ці канали стали недоступними.
"Деякі компанії організували поставки з Казахстану. Деякі китайські компанії другого рівня готові до постачання. На російських складах є запас комплектуючих... але це не той обсяг, який їм потрібен, він не стабільний, а ціни виросли як мінімум вдвічі", – сказав керівник Інституту інтернет-досліджень Карен Казарян.
Російські чиновники також досліджували перенесення виробництва на ливарні заводи в Китаї, але мало доказів того, що Пекін надасть дозвіл. Виконавчий директор одного з виробників чіпів заявив, що "якщо говорити про споживчу електроніку, телефони, компʼютери і сервери, то у більшості випадків виробники за межами Росії не постачають такі товари в РФ, навіть коли мікросхеми в цих продуктах належать Китаю".
Він додає, що, попри небажання Сі Цзіньпіна засуджувати війну в Україні, кілька китайських компаній вирішили припинити продаж своїх смартфонів до Росії. Ці компанії побоялися, що бездіяльність вплине на їхні бренди, і їх не переконало навіть те, що таку електроніку не включали у санкції, щоб не карати російських споживачів безпосередньо.
