Технологии

Виїзд ІТ-спеціалістів закордон – чим закінчиться експеримент для економіки країни?

6 июл•Delo.ua

Чоловікам призовного віку, що працюють в IT-індустрії, можуть дозволити виїжджати за кордон під час дії воєнного стану. Такий механізм уряд обіцяв розробити минулого місяця. А наразі у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт №7484, який може дозволити ІТ фахівцям виїжджати. Що це – наївність, преференції, чи Україна готова попрощатись із частиною ІТ-спеціалістів?

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ІТ сектор становив вагому статтю доходів державного бюджету. У 2021 році ІТ-індустрія принесла в економіку України майже 7 млрд валютної виручки та сплатила податків на суму 23,5 млрд гривень. Станом на січень 2021 року, частка ІТ становила 37% від загального обсягу експорту послуг Україною, і попри війну частка ІТ виросла на 27% і наразі становить 46% загального обсягу експорту послуг. При цьому весь експорт послуг, згідно з даними OpenDataBot, залишився на рівні минулого року.

Сьогодні, економіка країни критично потребує стабільного надходження грошей, тож ІТ сфера стала надійним стовпом держбюджету, а багато ІТ компаній наперед сплатили податки до бюджету країни.

У той час як ключові джерела експортних надходжень – металургія та сільське господарство – потерпають від війни через зупинку підприємств чи крадіжку зерна окупантами, Україні як ніколи потрібні бізнеси, які продовжують працювати.

ІТ-індустрія – це створення робочих місць поза ІТ сферою, внутрішній попит на товари та послуги, волонтерська допомога армії, лікарням, рятувальникам – всім тим, хто бореться за нашу свободу на передовій, рятує наших захисників та допомагає в тилу. Це надходження валюти в Україну для підтримки економіки та боєздатності країни. ІТ-бізнеси продовжують переказувати чималі кошти благодійним фондам та організаціям, допомагають закуповувати дрони для армії та інше обладнання. Але здається, що українська влада готова перекреслити це все.

Розвиток ІТ-індустрії в умовах війниЗа останніми даними IT Асоціації України, у галузі працюють285 тисяч українців. Лише з початку війни великі ІТ-компаніїсплатили понад 187 млн гривень податків наперед, виділили 352 млн гривень на гуманітарні цілі та 175 млн гривень на ЗСУ.

За своєю суттю ІТ-компанії більш гнучкі та можуть забезпечити своїх співробітників можливістю працювати з будь-якої точки країни,

де є доступ до інтернету. В той час, як заводи та великі підприємства змушені зупиняти виробництво через складнощі із перевезенням обладнання у безпечніші регіони. Усі ці фактори дозволи збільшити валютну виручку від експорту ІТ послуг до 2 млрд дол. у першому кварталі 2022 року у порівнянні з 1.44 млрд дол. у першому кварталі 2021. Дозволивши всім, хто бажає, виїхати у порівняно безпечні регіони країни, ІТ компанії забезпечили собі безперервність робочого процесу. І вони продовжують залучати нових клієнтів і кожного дня доказувати, що вони готові давати результат, якого від них очікують.

Одне із головних завдань для держави сьогодні – створити максимально комфортні умови для продовження розвитку бізнесу і не втратити спеціалістів. Новий законопроєкт, що має на меті дозволити ІТ-спеціалістам виїжджати за кордон, ризикує втратити частину українців, які активно долучалися до розбудови країни, а після того, як виїдуть, будуть платити податки у казну іншої країни. Основне завдання, яке наразі стоїть перед ІТ бізнесом – це максимально убезпечити фахівців зі сфери в Україні.

І їхні намагання й аргументи зрозумілі. Проте айтівці, які виїдуть з України досить швидко можуть перетворитися в айтівців, які знайдуть прямі контракти з західними замовниками. А отже стратегічно виїзд айтівців не така вже і хороша ідея.

Небезпідставні ризикиНе дивлячись на те, що дозвіл на виїзд айтівцям може допомогти не втратити теперішніх бізнес-партнерів чи клієнтів і навіть налагодити нові зв’язки, ризики для країни все ж існують. В першу чергу суспільство занепокоєне тим, що процедура видачі вибіркових дозволів на виїзд за межі країни — широке поле для корупції. Існує ризик, що намагаючись уникнути мобілізації, возз'єднатись із дружиною за кордоном, чи задля переїзду у безпечніше місце люди намагатимуться "перекваліфікуватися" на ІТ-спеціалістів. Де гарантії, що не з’явиться маса так званих шкіл, що готуватимусь айтівців за декілька тижнів і видаватимуть їм довідки про необхідність виїхати у “головний офіс” десь у Польщі, Литві, чи Німеччині?

Крім того, досі не зрозуміло як саме відбуватиметься контроль правопорушень та притягнення до відповідальності у разі неповернення особи після закінчення визначеного терміну.

Чи існуватиме алгоритм дій у таких випадках і хто несе відповідальність — спеціаліст чи його роботодавець? Складно уявити, що для пошуку таких законопорушників будуть підключати Інтерпол. Тобто можна вважати, що двері для працівників ІТ-індустрії відчиненні?

Думка суспільстваВраховуючи вибіркові преференції для певних професій і прогалини, що дозволяють розвиток корупційних схем, суспільство неоднозначно сприйняло ініціативу. Чому саме айтівці отримали можливість перетину кордону під час війни? Невже представники інших професій менш важливі чи не мають іноземних партнерів? Не виключено, що таке рішення може розколоти українське суспільство та спричинити значне невдоволення.

З іншого боку, важко заперечити значущість ІТ-сектора для розвитку економіки та фінансування оборонного сектору під час війни. Наразі маємо більше запитань ніж відповідей. Залишається сподіватись на розумне рішення влади, яке врахує всі ризики, та на сумління українських айтівців.

Читайте еще