Перше місце у цьому рейтингу належить квітам. Їхня колекція вражає різноманітністю сортів та ароматною палітрою. З ранньої весни і до пізньої осені Галина Василівна порається у своєму улюбленому квітнику. Взимку доглядає кімнатні рослини. Вона настільки залюблена в квіти, що виготовляє їх навіть з ізолону.
Також господиня плекає різноманітну городину. Коли ж роботи на землі підходять до завершення, береться за виготовлення воскових свічок.
Ще одне цікаве хобі вчительки – розведення елітних курей.
– Раніше тримала браму, віандоти й кокінхіни. Тепер у моєму курнику мешкають лівінські ситцеві, французькі барбезьє та миролюбні амрокси, – розповідає пані Галина. – Останні розводжу вже п’ять років. Вони належать до м'ясо-яєчної породи.Дорослі півні можуть важити від чотирьох до п’яти кілограмів, чубарки – три-чотири кілограми. Але найголовніша особливість амроксів – їхній красивий зовнішній вигляд. Пишне пір’я, пофарбоване у чорно-білі та сірі смужки, помітне здалека.
Галина Моцик розповідає, що амрокси дуже спокійні кури, на подвір’ї легко вживаються з іншими птахами та швидко прив’язуються до господарів.
В утримані невибагливі. Кури – прекрасні квочки, які піклуються про своє потомство.
– Відмінною характеристикою амроксів є те, що яйцекладка починається з п'ятимісячного віку, – каже Галина Василівна. – Продуктивність складає 200-220 яєць у рік. За умови штучного підсвічування вони можуть нестися і взимку. Щоправда, у цей період я влаштовую своїм амроксам відпочинок. Нестися вони починають вже на початку лютого. Про якість яйця дбаю завчасно. За два тижні до яйцекладки вакциную курей проти ньюкаслської хвороби. Особливу увагу приділяю харчуванню птахів. Воно повинно бути збалансованим. Кури мають споживати якісну їжу і разом з нею отримувати вітаміни, кальцій, фосфор та інші корисні елементи. При «випадковому» раціоні, коли кури їдять усе підряд, важко дотриматися високої продуктивності.
Щоби пернаті отримували повний набір корисних речовин, Галина Моцик вносить до раціону мелені кукурудзу, пшеницю, соєву та соняшникову макуху, сіль, рибне борошно.
– Усе змішую, поливаю невеликою кількістю води і подаю на сніданок, – ділиться досвідом жінка. – Після обіду згодовую тертий буряк. Обов’язковими у зимовому пташиному меню є варена картопля та люцерна. Упродовж десяти днів даю курям вітамінізовану воду. Щоби птиця добре неслася, продовжую у курнику світловий день, використовуючи штучне освітлення. За такий догляд пернаті сповна віддячують відмінною яйценосністю та смачним і поживним м’ясом.
Марія БЕЗКОРОВАЙНА
