Хресна дорога пролягала молитовними стаціями від Малої базиліки Матері Божої Зарваницької до архітектурного комплексу Українського Єрусалима, що містить копії найбільших пам’яток Святої землі. Цей шлях став не лише символом співпереживання зі стражданнями Ісуса Христа, а й глибоким духовним досвідом для кожного учасника.
У вступній промові перед початком молитовного шляху архиєпископ Теодор Мартинюк зазначив, що в ході Хресної дороги будуть піднесені молитви за Україну, за мир, справедливість і благополуччя її народу. Владика також висловив співчуття всім постраждалим від ракетного удару по Кривому Рогу. «Ми будемо молитися за воїнів, їхні родини, за всіх, хто віддає своє життя за нашу свободу, а також за всіх волонтерів і капеланів, що підтримують армію», - сказав митрополит.
Молитва на Хресній дорозі стала не тільки глибоким роздумом про страждання Христа, а й чітким зверненням до сучасної реальності України. Кожна стація відображала болі та виклики, з якими зараз стикається український народ: війна, втрата близьких, зневіра, корупція, байдужість, внутрішні конфлікти. Ці проблеми були чітко позначені в молитвах, що лунали під час ходи. Особливу увагу звернули на роль Церкви, молоді, батьків, вояків, волонтерів та медиків, які в умовах війни несуть свої «хрести».
Також під час Хресної дороги згадували постать митрополита Андрея Шептицького, оскільки цього року Церква святкує 160-ліття від дня його народження. Приклад праведності і мужності Пастиря був використаний у Хресні дорозі як заклик до відповідальності духовенства та народу перед Богом і своєю державою.
На завершення Хресної дороги архиєпископ-емерит Василій Семенюк підкреслив важливість покаяння та духовного оновлення в часи великих випробувань. Він закликав вірних не бути байдужими в ці складні часи та активно долучатися до боротьби за перемогу - як молитовно, так і матеріально.
