Він - надзвичайний. Він - замок-корабель. Він різний з різних боків. Колись він був величезним. Зараз від нього залишилося трохи більше половини, але й ці залишки вражають.
З фотографій 1930-х років можна довідатися, що від замку в той час було ще чимало (див. світлини у галереї праворуч - з польського цифрового архіву NAC). Мальгожата Баранецька, старша дочка Юзефа Пайгерта, згадувала в мемуарах, що в 1920-30-х роках на замчищу часто відбувалися "фестини", грала музика, були "фанти" (лотерея, де можна було виграти, приміром, барана), приходило багато людей, а головним актором був якийсь пан Кульцицький - і співав, і танцював.
Витягнуте високе плато, що омивається з трьох боків невеличкою річкою Сухостав, однією з приток Збруча, зумовило планування форпосту - дві повздовжні оборонні стіни з‘єднуються під гострим кутом, нависають над тобою сірим могутнім кораблем, що виситься над морями снігу взимку та зелені городів влітку.
Замок збудовано з пісковику та вапняку, традиційного будівельного матеріалу для цієї місцевості. Колись на кожній стіні було відповідно 4 і 3 вежі,
напівкруглі в плані. У північно-західній частині фортеці розташовувались казематовані укріплення, житлові та господарські будівлі. Гостроконечні частини фортеці фланкуються 2 двоярусними бастеями, що забезпечувало їх неприступність. Стрільниці стін замку були 3-ярусними, з двома-трьома ходами для ведення перехресного вогню. Зараз там теж можна вдосталь полазити, уявляючи себе лицарем - або нічого не уявляючи і просто лазячи по руїнах. :)- інформує сайт "Замки та храми України".
Сидорівський замок розташований в селі Сидорів, приблизно сімома кілометрами південніше районного центру Гусятин Тернопільської області.
Він стоїть на високому пагорбі, що омивається з трьох боків річкою. Побудовано замок з пісковику та вапняку в 40-х роках XVII століття Мартином Калиновським з відомої та могутньої на той час родини Калиновських.
Замок мав 7 веж і досить витягнуту з півночі на південь форму. Довжина замку з півдня на північ 178 метрів, а з заходу на схід лише 30 метрів.
Замок був сильно пошкоджений під час турецької навали 1672 року, потім відновлювався, але вже с початком XVIII століття втратив своє оборонне значення,
занепав і потроху руйнувався аж до наших часів.
Історія Сидорівського замку пов'язана насамперед з родиною Калиновських г. Калинова.
Рід походить від генерала подільських земель Валентія Калиновського та Ельжбети Струсь. Вони мали трьох синів, з яких наймолодший Мартин став польним гетьманом коронним, а після смерті братів успадкував багато земель на Поділлі: Вінницю, Умань. В Сидорові був родовий замок. Тут гетьман Мартин Калиновський на острівці, утвореному річками Суходіл та Слобідка, поставив на горі в 1640 кам'яний замок.
Замок мав форму острівця та розміри 30 на 178 метри.
1672 замок був взятий турками, але уже в 1673 відвойований. Три роки тут був комендантом Ян Хржановський з дружиною Аною, яка пізніше відзначилася при обороні Теребовлі в 1676. Ян Хржановський залишив замок і його знову зайняли турки, які значно знищили замок. Пізніше замок відбудував ще один потомок з родини, кам'янецький каштелян Мартин Калиновський (? - 1738 ), який збудував тут також незвичайний за архітектурою костел. Мартин Калиновський один і інший поховані в склепіннях костелу. Після смерті Людовика Сидорів перейшов до його доньки Теклі, яка була одружена з Бельським, а пізніше до її доньки Анелі М'ячинської.
На початку XIX ст. замок купив Ігнатій Пайгерт і таким чином Сидорів перейшов до родини Пайгертів, якій належав до 1941 р. Поет та художник Йосип Пайгерт мав тут величезну бібліотеку. Останні з родини Пайгертів не дбали про замок і він почав занепадати.
te.ua
