Серед журналістського Тернополя, мабуть, найяскравішим та гламурним виглядає Борис Машлянка.
Історик за фахом він не знайшов себе на вчительській ниві. Україна втратила видатного історика, зате виплекала зіркового журналіста. На початках, з колегами з «Тернопільської газети» та «Міста» Борис Машлянка за чарчиною любив повторювати: «Пішов у журналісти не за поривом серця, а по гроші». Саме останні стали причиною вступу до партії «Батьківщина» та очолювання прес-служби Тернопільської обласної ради за каденції Михайла Миколенка.
Тоді народний депутат Василь Деревляний допустив чи не найбільшу свою помилку – підпустив до себе Б.Машлянку, зробивши його своїм офіційним помічником та надавши йому права адміністратора і редактора новоствореної газети «Про Все». До цих пір Василь Тимофійович згадує: «Писати виключно на замовлення, навіть, проти свого єства, у Тернополі може лише Борис Машлянка».
Вроджена жадібність Б.Машлянки до грошей призводила до постійних конфліктів в редакції газети. Як правило, Борис Зіновійович постійно не розумів, чому всі отримують однакові зарплати з ним,
зіркою журналістського бомонду. За таких умов пішла з газети прекрасний журналіст Діана Козак. Ті ж гроші стали причиною зради Б.Машлянки Василя Деревляного, політичні опоненти якого запропонували Борису Зіновійовичу значно більші суми.
Плідно пропрацювавши на виборах 2012 року на «Удар» Борису Машлянці тимчасові роботодавці вчасно не доплатили 1000 гривень. Зірковий журналіст розпочав кампанію з дискредитації партії «Удар» та її очільників (акція отримала назву «УДАР-кидалово» по найменуванню спеціально створених Машлянкою груп в соцмережах). За 1000 гривень Б.Машлянка був готовий внести суттєвий розкол в щойностворену об’днану опозицію. Справа доходила до відкритої конфронтації в стінах Парламенту між представниками «УДАРУ» та тим же Василем Деревляним, якого ударівці асоціювали з газетою «Про Все» та Б.Машлянкою. Останньому ж було байдужим питання монолітності опозиції до антинародного режиму Януковича, адже на кону стояли 1000 гривень!..
«Працював» Б.Машлянка і на Партію Регіонів. За розміщення впродовж 2 половини 2013 року ряду статей, спрямованих на популяризацію та формування позитивного іміджу тодішнього віце-прем’єра Олександра Вілкула,
Борис Зіновійович отримав 4,5 тисяч гривень. Цікаво, якби О.Вілкул не розрахувався з Б.Машлянкою, побачила би світ акція «ПР-кидалово»? Знаючи Бориса Зіновійовича, можна стовідсотково стверджувати, що «ні». Він і так боїться ходити по вечорах містом – стільки ворогів, мабуть, не має з тернопільських журналістів ніхто. І вороги ці появилися не внаслідок принциповості чи непримиримості журналіста до злочинців, а якраз, навпаки, - через відсутність власної позиції, думки чи совісті. Все продиктовано виключно меркантильними інтересами.
Не дивно, що Борис Машлянка тісно почав працювати з громадським об’єднанням «Клуб Галицької Кухні», представленим в Тернополі власником чудових ресторанів «Старий млин» та «Ковчег». Довірливий М.Гросуляк повівся на фальшивий націонал-патріотизм Б.Машлянки, який, знаючи уподобання бізнесмена, лицемірно грав роль ідейного борця за Україну.
Дріжні стосунки керівника прес-служби тернопільської прокуратури Олега Удича з Борисом Машлянкою стали причиною суттєвої зміни в журналістській риториці останнього, з кінця січня 2014 року статті в «Про Все» все більше нагадували провладні видання, замічалася антиопозиційна риторика. Тут, швидше за все, обійшлося без грошей. Боявся Борис Зіновійович за своє невизначене майбутнє у разі перемоги Януковича і його прихвостнів, тому і перестрахувався, адже прокуратура на чолі з даунбасівцем на той момент була чи найбільш впливовою структурою в регіоні.
Ось такий наш провідний тернопільський журналіст Борис Машлянка. Де є гроші, там слід очікувати Бориса Зіновійовича. Не дивно, що до цих пір Борис Зіновійович працює дописувачем та регіональним представником ряду російських пропутінських ЗМІ.
