Осінь приходить зненацька. Вона затоплює. Її вільгість проникає у найменші щілини, аби потім заповнити по вінця. Вона падає горіхами, виблискує дощем, змінює колір.
Окрема тека з відчуттями присвячена осіннім вечорам. Здається, коли сутеніє, місто змінюється. Воно стає містичним, давнім, непізнаваним. Набирає нових форм. І так, блукаючи знайомими маршрутами, заново відкриваєш їх.
