Причому найсучасніші світові досягнення, знання та розробки можна буде вивчати одразу ж у світових клініках і втілювати їх в Україні. Все це стає можливим завдяки співпраці Ужгородського міського пологового будинку з Асоціацією неонатологів України. В зв’язку з удосконаленням роботи існуючого пологового будинку та створенням нового обласного перинатального центру така співпраця – надактуальна. З огляду на це до нашого краю завітала очільниця Асоціації, керівник відділу неонатології ГУ Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, професор Тетяна Знаменська. Вона оглянула неонатальні відділення Ужгородського пологового будинку, завітала до обласної дитячої лікарні Мукачева та розповіла «Закарпатці», на що чекати в майбутньому в галузі охорони дитинства й материнства.
Наш пріоритет – охорона материнства та дитинства – Тетяно Костянтинівно, розкажіть про Асоціацію неонатологів, яку ви очолюєте, і чому співпраця з нею така важлива для нашого регіону?
– Асоціація неонатологів України – громадська організація, куди входять більше 2 тисяч лікарів. Чим ми займаємося?
Наш пріоритет – охорона материнства та дитинства. В своїй роботі ми слідкуємо за «групою перинатального ризику» – недоношеними дітьми або малюками, які народилися з вродженими вадами. Наша задача – зробити все, аби надати їм професійну медичну допомогу. Ми консолідуємо зусилля всіх служб для лікування та реабілітації таких дітей. Ще одна наша місія – підготовка кадрів на місцях. Це актуально в рамках побудови в Україні, згідно з програмою Президента, 27 нових перинатальних центрів. Ні для кого не секрет, що там буде нове надсучасне обладнання, але ж на ньому теж треба вміти працювати. Тому готуватимемо лікарів та медсестер.
– І ви реалізовуватимете це в нашому краї?
– У Закарпатті побудують перинатальний центр ІІІ рівня – для надання на рівні області найвищого рівня спеціалізованої акушерсько-гінекологічної та неонатальної (для новонароджених та немовлят) меддопомоги. І тому Асоціація зацікавлена, аби у вас були сумлінні кадри й хороше обладнання, особливо щодо діагностики недуг та виходжування діток. При цьому відзначу, що ми не збираємося чекати, коли новий Центр реконструюють,
а вже починаємо роботу. Наприклад, плануємо, щоб усі лікарні мали змогу бути зв’язаними з іншими в онлайн-режимі – так зможуть консультуватися з різних питань із колегами в столиці та ділитися досвідом. Таке обладнання плануємо закупити за рахунок меценатів.
– А в нас є такі щедрі?
– Звичайно. Одним із них є Фонд Пінчука. Раніше він займався програмою «Колиска Надії», а тепер опікується закупівлею обладнання для перинатальних центрів. Загалом, згідно з програмою Президента, на їхнє створення виділили 135 мільйонів гривень. Інші кошти – за рахунок області, влади та меценатів. Що важливо, партнером Закарпатського обласного перинатального центру стане Академія медичних наук України та безпосередньо Інститут ПАГ. На сьогодні це головний центр, який є закладом ІV рівня надання медичної допомоги в галузі материнства та дитинства, він координує роботу регіональних перинатальних центрів, надає консультативну та організаційно-методичну допомогу. Інститут призначить кураторів із цих питань і для Закарпаття. Надзвичайно приємно, що влада регіону дуже підтримує нашу ініціативу та програму Президента.
Вам варто знати, що без волі губернатора цього б нічого не було. Адже виділення коштів для Закарпаття залежало напряму від нього.
«Я б не хотіла народжувати за кордоном, адже вдома і стіни допомагають» – Які позитиви ви побачили в нашому пологовому будинку?
– Закарпаття – регіон, в якому близько 19 тисяч пологів у рік. На таку маленьку область це чимало, і ваш край один із небагатьох, який поповнює населення держави. Повірте, позитивний приріст не може не втішати. У рамках візиту на Закарпаття я оглянула міський пологовий будинок, обласну дитячу клінічну лікарню, палати з недоношеними та дітками з патологіями. У вас хоч і нема офіційного перинатального центру, але за умовами роботи, рівнем надання спеціалізованої медичної допомоги він уже працює на базі міського пологового будинку. Тому показники захворюваності та смертності у вас не перевищують загальнодержавні. І це позитивний момент. У регіоні є технології, за якими працюють у Європі, але нестача обладнання таки відчутна. Хоча його не вистачає всюди. Тому коли відкриють обласний перинатальний центр, вам буде легше працювати,
бо передбачається і закупівля нового медичного устаткування.
До речі, хочу відзначити, що політична воля керівництва вашого регіону, для якого пріоритетом є якісна медична допомога населенню краю, мала би стати прикладом для всіх областей. У першу чергу кажу про забезпечення медикаментами пацієнтів у медзакладах обласного підпорядкування, про забезпечення окремими дороговартісними препаратами (на кшталт сурфактанту – препарату для роботи легенів, 1 ампула якого коштує 7,5 тис. грн.– Авт.) новонароджених малюків у пологових будинках. Це надзвичайно вагома допомога! З огляду на таке порозуміння, Асоціація неонатологів із величезним задоволенням співпрацюватиме в Закарпатті з обласною та міською адміністраціями та у відповідь надаватиме всю можливу допомогу. Бо в нас одна мета – здорові діти.
– У нашій області досить міцно прижився міф, що народжувати в тій же Угорщині безпечніше, ніж в Ужгороді…
– Я б сказала так – не треба шукати пророка в чужій Вітчизні. На сьогодні в Україні на рівні обласних перинатальних центрів умови надання меддопомоги не гірші, ніж за кордоном.
Повірте, я можу дати належну оцінку. І бачу, що нерідко громадяни Угорщини, Словаччини, Польщі приїжджають народжувати у Київ, Житомир. У нас якість обслуговування інша: жінок не виписують після 48 годин перебування в пологовому, як у Європі. Якщо треба, буде лежати і 3, і 5 діб. Та й менталітет у наших лікарів інший. І страхова медицина у них – перелік послуг обмежений, а ті, котрі не включені, дорогі, й люди самі їх оплачують. Звісно, може, комусь і подобається за кордоном, але я особисто не захотіла б народжувати там, адже вдома і стіни допомагають...
«Наші лікарі та медсестри вчаться не тільки в Україні, а й за кордоном» – Асоціація неонатологів займається новонародженими дітками: що позитивного досягли в цій сфері й що плануєте запровадити в нашому краї?
– Ми якраз розробляємо нові клінічні настанови та протоколи по катамнестичному спостереженню недоношених дітей. Це дасть можливість після виписки зі стаціонару проходити більш ефективну реабілітацію. Будемо видавати такий план лікування, щоб не втрачати важливі перші місяці після народження малюка. Адже часто від першої кваліфікованої допомоги залежить якість їхнього подальшого життя.
В цьому плані в комплексі сплановано роботу і психологів, і реабілітологів, і логопедів. Також невдовзі плануємо створити катамнестичний кабінет (для консультацій і догляду за дітьми, народженими з низькою масою тіла) у новому обласному перинатальному центрі. Це робиться для того, щоб консультувати батьків після виписки з пологового, як доглядати таких малюків. За такими дітьми має бути висококваліфіковане й спеціалізоване спостереження, навіть якщо вони живуть далеко від міста. Між іншим, і доношені діти мають свої проблеми, які також часто потребують спеціалізованої допомоги.
– Ви казали про практику за кордоном. Наші лікарі матимуть змогу проходити її?
– Безперечно! Асоціація неонатологів дуже потужну базу підготовки й значну підтримку від різних меценатів, за рахунок чого можемо проводити підготовку, навчання спе-ціалістів-неонатологів по всій країні. Причому є можливість готувати їх не тільки на базі вітчизняних медичних центрів, а й у провідних європейських клініках. Саме так і пройшли вже стажування більше трьохсот українських лікарів-неонатологів.
До речі, Закарпаття – дуже активний у цьому плані регіон, і це позитивний момент – місцеві лікарі та медсест-ри вже вчаться не тільки в Україні, а й за кордоном. Щодо конкретної методичної допомоги лікарям на місцях, то хочу відзначити, що Асоціація тісно співпрацює з Міністерством охорони здоров’я України й разом ми працюємо над тим, щоб не тільки сприяти практичному навчанню наших лікарів, а й теоретичному. Тому, приміром, наразі вітчизняні вчені створили національний підручник, де зібрали всі досягнення нашого та європейського рівня в галузі неонатології. Під патронатом Президента його розіслали в усі відповідні медичні заклади країни. До речі, саме наша Асоціація чітко відслідковує професійні якості спеціалістів галузі. Так само в результаті спільної роботи Асоціації та Мінохорони здоров’я планується, що регіональні голови Асоціації неонатологів будуть входити в атестаційну комісію, а відтак слідкуватимуть за підготовкою кожного лікаря.
– Якщо заговорили про рівень підготовки лікарів, що можете сказати про закарпатських?
– Рівнем закарпатських спеціалістів я задоволена, а ось кількістю – ні. Це все ще проблемне питання: загалом у державі забезпеченість лікарями становить 72%, а медсестрами – 82%. Треба збільшувати кількість спеціалістів, а це теж болісне питання.
Денис ФАЗЕКАШ, "Закарпатська правда"
