
Віктор Мойсієнко. Фото Вікторії СідоровоїКоріння української мови сягає значно глибших пластів історії, ніж намагається нав’язати російська пропаганда.
Днями в Національний музей історії України відбулася публічна лекція видатного філолога, професора Віктора Мойсієнка «“Слово як зброя”: розвінчування російських міфів про давню писемність» — повідомляють на фейсбук-стрінці цього закладу.
Темою зустрічі стала боротьба за історичну правду в мовознавстві та доведення того, що коріння української мови сягає значно глибших пластів історії, ніж намагається нав’язати російська пропаганда.
Професор Віктор Мойсієнко, дослідивши десятки пам’яток X–XII століть, навів неспростовні докази: Київська Русь була ранньою українською державою. Головним аргументом вченого є сама мова тогочасних книг.
Хоча церковні тексти писалися старослов’янською, місцеві писці — носії живої розмовної мови — мимоволі вносили у тексти питомо українські риси.
Уже в пам’ятках X століття «неозброєним оком» видно мовні особливості, притаманні сучасному українцю. Саме Київ був осередком переписування книг,
тому перша редакція церковнослов’янської мови на Русі є саме українською редакцією: наприколад, Турівське євангеліє XI століття, створене у княжому скрипторії часів Ярослава Мудрого.
Історик мови звернув увагу на те, що міжнародна спільнота славістів досі часто уникає ототожнення давніх пам’яток із Україною. Це наслідок тривалої роботи російської ідеології, яка використовує терміни «общность» та «общий», щоб привласнити українську спадщину.
«Це можна намагатися не помічати або ігнорувати, однак заперечити чи спростувати такі свідчення неможливо», — наголосив професор Мойсієнко.
Під час заходу Віктор Михайлович презентував свою нову працю — факсимільне видання та дослідження «Турівське Євангеліє XI ст.».
Також бібліотека музею поповнилася двома книгами автора з дарчими підписами: «Українська писемність XI–XIV століття: розвінчання російських міфів» та «Спочатку було слово… Від мовного узусу до літературної норми» (у співавторстві з Йоганною Геткою

Лекція завершилася жвавою дискусією, у якій взяли участь не лише гуманітарії, а й математики та фольклористи. Це ще раз довело: питання мови та ідентичності єднає всіх українців незалежно від фаху.
Музей планує продовжувати серію зустрічей на тему деокупації нашої історії, тож стежте за анонсами, щоб не пропустити наступні лекції.