У Франції 74-річного ексхірурга Жоеля Ле Скуарне засудили до 20 років позбавлення волі за сексуальне насильство над сотнями пацієнтів протягом 25 років — переважно це були діти та підлітки віком до 15 років, а середній вік жертв становив 11 років. Він визнав свою провину. Цей судовий процес став найбільшим в історії Франції, що стосується жорстокого поводження з дітьми
Про це пише The Guardian.
Жоель Ле Скуарнек працював хірургом в державних та приватних лікарнях по всій Бретані та на заході Франції, часто оперуючи дітей з апендицитом. Його звинуватили у 111 зґвалтуваннях та 189 сексуальних домаганнях між 1989 і 2014 роками в десятці лікарень. Багато дітей, яких він кривдив, перебували під наркозом.
«Я був хірургом, який скористався своїм статусом, щоб нападати на дітей, я цього не заперечую», — сказав він і додав, що не просить суд про поблажливість.
The Guardian пише: психологічні оцінки показали, що він залишався надзвичайно небезпечним.
У Франції за зґвалтування з обтяжуючими обставинами максимально можуть дати двадцять років — саме стільки й отримав Ле Скуарнек.
На відміну від США, там строки не підсумовуються. Ле Скуарнек вже відбуває 15-річний термін увʼязнення за обвинувальний вирок, винесений у 2020 році за зґвалтування та сексуальне насильство над чотирма дітьми, включаючи двох племінниць. За французьким законодавством, покарання відбуваються одночасно, і засуджений повинен відбувати лише додаткові роки після завершення першого покарання.
Попросити про умовно-дострокове звільнення він зможе лише після того, як відсидить щонайменше дві третини терміну. Прокурори хотіли, щоб його тримали під наглядом у спеціальному закладі навіть після звільнення, але суд відмовив. Причина — його вік та нібито його «бажання виправити ситуацію».
Потерпілі висловлювали обурення щодо вироку, вигукуючи «ганьба для системи правосуддя». Одна з жертв сказала, що почувається «приниженою цим вироком».
Групи постраждалих і дитячі захисники кажуть, що суд над Ле Скуарнеком показав серйозні прорахунки з боку держави та посадовців. На їхню думку, влада має ретельно з’ясувати, як хірург зміг стільки років працювати й чинити насильство.
Жертви також обурені мовчанням політиків.
Вони вважають, що влада повинна зробити висновки з цієї справи, щоб у майбутньому не допустити подібного. Їх здивувало, що цей суд, який став одним із найгучніших у Франції, не викликав гучної реакції ні з боку уряду, ні в суспільстві загалом.
Читайте також:
- Десятки чоловіків із французького села Мазан роками ґвалтували непритомну Жизель Пеліко. Коли їх викрили, Жизель вирішила зробити справу публічною і стала новим символом боротьби за права жінок
- Домініка Пеліко засудили на 20 років — він роками накачував дружину наркотиками і дозволяв іншим чоловікам ґвалтувати її
Міністр охорони здоров’я Франції Яннік Нойдер пообіцяв разом із міністром юстиції зробити все, щоб подібне більше не повторилося, і щоб діти та пацієнти не ставали жертвами злочинців.
Адвокат Ле Скуарнека Максим Тессьє також сказав, що медики й політики мають зробити висновки з того, як погано спрацювала система охорони здоров’я, дозволивши хірургу роками знущатися з пацієнтів.
Що передувалоУ 2004 році ФБР повідомило владу Франції, що Ле Скуарнек дивився фото насильства над дітьми в даркнеті.
У 2005-му його засудили за зберігання таких зображень — він отримав чотири роки умовно. Але йому не заборонили працювати з дітьми.
Після цього він і далі працював у різних лікарнях по всій Франції, займав високі посади. І весь цей час знущався з дітей після операцій — аж до своєї пенсії у 2017 році.
Ле Скуарнек після вироку 2005 року, який офіційно не пов’язували з лікарнями, де він працював, продовжував працювати в різних регіональних лікарнях. Ці лікарні були дуже залежні від досвідчених хірургів, тому й не відмовлялися від нього.
Одного разу він сам зізнався директорці лікарні в Жонзаку Мішель Кальс, що був засуджений у 2005 році — пояснив, що дивився заборонені зображення через особисту кризу після розлучення. Жодних офіційних застережень від медичних органів Кальс не отримала, тому у 2008 році взяла його на роботу. На суді вона сказала: «Нам були потрібні хірурги».
Кальс також пояснила, що за вироком йому не забороняли працювати з дітьми. Вона визнала, що не перевірила все як слід, і зізналася: з її боку й з боку керівництва була помилка в системі.
Жоель Беллок, голова місцевого ордену лікарів, де Ле Скуарнек завершив кар’єру, визнав, що у ситуації з хірургом можна було б ухвалити інші рішення. За його словами, на той час ставлення до таких випадків було інакшим.
