Колишній президент Польщі Александр Квасневський в інтерв'ю журналу NV назвав п’ять факторів, які посилюють консервативні настрої в Європі.
«По-перше, безпрецедентна технологічна революція з дуже високим темпом змін та новими способами комунікації між людьми. Багато людей не можуть прийняти ці зміни, і це посилює відчуття виключення з процесу життя. Хвиля консерватизму є такою самообороною — краще жити в якомусь знайомому середовищі, бо невідоме середовище є дуже ризикованим, складним, і в ньому немає місця для тих, хто не встигає», — сказав Кваснєвський в інтерв'ю журналу NV.
Ще одним фактором він назвав кризу ліберальних демократій через те, що всоціальні медіа сильно змінили мову і стиль політичного спілкування.
Читайте також:
Політика Польщі щодо України перебуває під загрозою через «гру за владу» між Навроцьким і Туском — FT «У Польщі після останніх президентських виборів ми провели опитування громадської думки серед виборців віком від 18 до 29 років, і ця група виборців дуже підтримувала консервативних лідерів. Польська праворадикальна політична сила Конфедерація дістала від них 30 %-ву підтримку,
в середньому також високий результат здобув дуже антисемітський кандидат Гжежож Браун», — розповів експрезидент Польщі.
За словами Кваснєвського, коли у виборців віком до 29 років запитали, звідки вони беруть інформацію, всі вони сказали, що з TikTok, 60% - від колег, друзів, групи однокласників, 16% - з телебачення, 3% - з радіо, 1% - з газет і сайтів.
«Ці нові соціальні медіа змінюють мову. Сьогодні мало виборців готові дослухатися до раціональних аргументів, складних текстів, вони хочуть одне-два емоційно насичених речення, до яких можна доєднати свій біль. Деякі політики дуже добре це вміють, наприклад Дональд Трамп, але пояснювати важливі складні речі такою мовою — треба навчитися», — наголосив він.
Читайте також:
Поляки розчарувалися в демократії та жадають авторитарного лідера Наступний фактор, за словами експрезидента Польщі полягає у проблемі міграції.
«Масштаби міграції зараз справді більші, ніж раніше, і будуть досить великими з багатьох причин. При цьому багатим західним країнам потрібні люди, в них брак молоді, але громадяни в цих країнах мігрантів не хочуть,
бо для них міграція пов’язана передусім зі злочинністю, чимось чужим, і тут складно знайти хороший компроміс», — сказав Кваснєвський.
Фактором, через який консерватори і популісти отримали великий вплив у політиці, він також назвав зміну геостратегічної ситуації у світі.
«Світ, який ми знали після Другої світової війни, закінчився, Радянський Союз розпався в 1991 році, потім ми мали приблизно 10 років великих сподівань і поступу демократій у ринкових економіках багатьох країн, а початок ХХІ століття — це період, коли все змінюється, руйнується. Ми переходимо від однієї кризи до іншої. Ми почали з терористичних атак проти Сполучених Штатів, потім у нас була фінансова криза, потім міграційна криза, потім COVID, потім російська агресія. Тож якщо подивитися на 25 років ХХІ століття — це здебільшого історія кризи. Сподівання закінчилися, майбутнє лякає і дає мало надії».
Читайте також:
«(А)нормальна Польща» Кароля Навроцького. Новий президент країни обрав ворогами біженців з України і «бандеризм»: що відбувається 1 червня 2025 року 42-річний польський історик Кароль Навроцький, підтриманий правопопулістською партією Право і справедливість (PiS), був обраний президентом Польщі
