У січні—червні 2026 року російські суди визнали банкрутами 3,55 тис. юридичних осіб, що на 10,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє «Коммерсант» із посиланням на дані Федерального реєстру відомостей про банкрутство (Федресурс).
Ще швидше зростає кількість процедур спостереження — першого етапу у справах про банкрутство. За шість місяців їх було відкрито щодо 2,97 тис. компаній, що на 20,9% перевищує показник першого півріччя 2025 року.
Найбільше випадків банкрутства зафіксовано в Москві, де неплатоспроможними визнали 859 компаній. Далі йдуть Московська область із 260 банкрутствами та Санкт-Петербург із 232. До першої п’ятірки також увійшли Краснодарський край і Свердловська область, де таких випадків було близько 120.
Про погіршення фінансового стану бізнесу свідчить і різке зростання кількості повідомлень про намір подати заяву про банкрутство. За даними Федресурсу, кількість таких повідомлень від кредиторів збільшилася на 18,5% порівняно з минулим роком, а від самих компаній-боржників — на 43% до 2025 року та на 83% порівняно з 2024 роком.
Хвиля фінансових проблем охопила широкий спектр галузей, зокрема ІТ-сектор, роздрібну торгівлю, інфраструктурні підприємства та навіть виробників продукції для російського військово-промислового комплексу.
За оцінкою юристів, ситуація стала наслідком поєднання кількох негативних факторів. Висока інфляція, різкі коливання ключової ставки Центрального банку Росії та суттєве подорожчання кредитів поступово створили ефект доміно, який дедалі сильніше вражає корпоративний сектор.
Додатковий тиск на компанії чинить погіршення платоспроможного попиту та збільшення податкового навантаження. Минулого року російська влада підвищила ставку податку на прибуток, а у 2026 році збільшила ставку ПДВ до 22% та запровадила податкову реформу для малого бізнесу, що суттєво звузила можливості використання спрощеної системи оподаткування.
Через високу вартість кредитів дедалі більше підприємств втрачають можливість фінансувати касові розриви та підтримувати операційну діяльність. У багатьох випадках нові позики залучаються лише для погашення вже існуючих боргів.
Про масштаби проблем свідчать і дані Росстату.
Станом на кінець квітня прострочена заборгованість російських компаній перед банками, контрагентами та бюджетом досягла 7 трлн рублів. За рік вона збільшилася на 20% і вже у півтора раза перевищує річні видатки федерального бюджету Росії на підтримку економіки.
Водночас, за оцінками близького до російського уряду Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), у середньому підприємства змушені спрямовувати 37% свого прибутку до оподаткування лише на обслуговування банківських кредитів.
У низці галузей ситуація є ще складнішою. У залізничному, судно- та авіабудуванні витрати на сплату відсотків уже у вісім разів перевищують прибуток підприємств. У деревообробній промисловості, будівництві та сфері комерційних послуг цей показник перевищує прибуток у 4–6 разів, у хімічній промисловості та автомобілебудуванні — більш ніж утричі, а в роздрібній торгівлі — у 2,3 раза.
Паралельно погіршується ситуація і в банківському секторі. За даними Центрального банку Росії, обсяг проблемної заборгованості на балансах банків уже перевищив 11 трлн рублів, тоді як потенційно проблемний кредитний портфель найбільших компаній оцінюється приблизно у 36 трлн рублів.
На цьому тлі, за інформацією західних ЗМІ, розвідка однієї з європейських країн у липні попередила про ризик масштабної банківської кризи в Росії, якщо нинішні тенденції зростання корпоративної заборгованості та банкрутств збережуться.
