Для канцлера ФРН Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) кадрові перестановки, ініційовані ним після вимушеної відставки лідера парламентської фракції консервативного блоку ХДС/ХСС та свого політичного опонента Єнса Шпана (Jens Spahn), могли стати переломним моментом на шляху виходу з кризи. Таким був його план.
Однак уже на початковому етапі Мерц припустився прорахунку: не довів до кінця формування нової кадрової структури та не забезпечив її стабільності. Заміна голови міністерства транспорту обернулася невдачею. Так само, як і звільнення парламентського держсекретаря в МОЗ.
Той був уродженцем Саксонії-Ангальт. Зрозуміло, що Мерц, як канцлер, має право відправити у відставку політика з відділення ХДС у цій федеральній землі, у ландтазі якої через шість тижнів відбудуться вибори. Але чи справді це гарна ідея? На главу уряду пішла хвиля критики, особливо з боку однопартійців.
Кадрові перестановки обернулися для Мерца проваломУ результаті кадрові перестановки, які мали стати для Мерца рішучим кроком у напрямку поліпшення ситуації, обернулися провалом. Усе відбувалося хаотично,
непрофесійно, без належного такту та з численними помилками під час виконання. Фрідріх Мерц опинився в принизливому й вкрай незручному становищі.
Невже він справді недооцінив масштаб і наслідки того, що сталося? Це стало б зайвим доказом для тих, хто давно стверджує, що канцлер не володіє необхідними управлінськими якостями.
Навіть 91,9 % голосів на виборах нового лідера парламентської фракції консерваторів, які можна було б розцінити як ознаку єдності в лавах Християнсько-демократичного союзу (ХДС), насправді були віддані за нового лідера фракції Торстена Фрая (Thorsten Frei), а не за голову партії та федерального канцлера Фрідріха Мерца.
Читайте також: Криза в ХДС: чи піде канцлер Німеччини Мерц у відставку?
У відомстві федерального канцлера панував хаосОстанні дні стали справжніми днями хаосу. Який разючий контраст із тим, як було представлено нового головного тренера національної збірної Німеччини з футболу! Це сталося теж нещодавно, а німці ж так люблять усі ці порівняння з футболом. Новий тренер представив гідний склад команди, зрозумілі плани на майбутнє та визначив чітку мету - і в усьому справляв враження впевненої в собі та приємної людини.
Чогось подібного можна було б очікувати й від Фрідріха Мерца: бачення майбутнього, пояснення, як повернути третю економіку світу, що переживає кризу, на шлях зростання, хто і за що відповідатиме в команді та за допомогою яких кроків передбачається досягти поставленої мети. У такому разі канцлер міг би спокійно вирушити у літню відпустку, а з вересня з новими силами взятися за роботу.
Мерц нічого подібного не досяг, абсолютно нічого. Жодного рішучого прориву, жодного відчуття змін. За даними опитувань, лише 18% німців задоволені його роботою на посаді глави уряду. До цього додається напружена ситуація в країні - ісламістський теракт під час ЛГБТ-параду в Берліні ще більше посилив відчуття невизначеності та тривоги. У такі часи Німеччині потрібен рішучий і впевнений у собі канцлер, який знає, що робить.
Не дивно, що як у ХДС, так і у відомстві федерального канцлера панує напружена атмосфера. За даними соціологів, консервативний блок ХДС/ХСС уже кілька тижнів має меншу підтримку виборців, ніж отримав на виборах до Бундестагу у 2021 році - а той результат був найгіршим у його історії.
Відставання від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (АдН) збільшується. Вона вже зараз випереджає ХДС/ХСС на шість-вісім відсоткових пунктів, і тенденція до зростання зберігається.
Очікуваний імпульс від пакета реформ, представленого канцлером на початку липня, зійшов нанівець ще до початку їхнього впровадження. Більше того, навіть у самій партії канцлера зростає опір реформам. Три федеральні землі, де місцеві уряди очолюють представники ХДС - Саксонія, Тюрингія та Саксонія-Ангальт, - вимагають перегляду пакета, наголошуючи, що у запропонованому вигляді реформи реалізувати не можна. Це можна розцінювати як відкрите повстання проти канцлера.
Наближення політичного колапсуВ одній із цих трьох земель - у Саксонії-Ангальт - 6 вересня відбудуться вибори до земельного парламенту. Виборці вирішать, чи хочуть вони, щоб правління ХДС продовжилося, чи все-таки віддадуть перевагу АдН. Опитування явно свідчать на користь другого варіанту. А 20 вересня відбудуться земельні вибори в Мекленбурзі - Передній Померанії та в Берліні. І в обох цих випадках шанси ХДС на успіх набагато нижчі.
Усе це створює відчуття наближення політичного колапсу, який, якщо він одного разу почнеться, буде вже вкрай важко зупинити. Якщо майбутні земельні вибори дійсно принесуть ХДС настільки нищівні поразки, як це зараз можна припустити, то Фрідріху Мерцу доведеться зіткнутися з таким шквалом критики, протистояти якому йому буде вкрай складно.
У коридорах і кулуарах штаб-квартири ХДС уже пролунало словосполучення "наближення кінця канцлерства Мерца". Поки що ніхто відкрито не вимагає його відставки. Однак чутки про те, що прем’єр-міністр Північного Рейну - Вестфалії Гендрік Вюст (Hendrik Wüst) готовий обійняти посаду глави уряду, так і не були переконливо спростовані.
Ще гірші справи у партнера консерваторів по урядовій коаліції - Соціал-демократичної партії (СДПН). Колись горда партія робітничого класу в загальнонаціональних опитуваннях наразі посідає лише п’яте місце. На вересневих виборах у Саксонії-Ангальт соціал-демократи можуть не подолати п'ятивідсотковий бар'єр, необхідний для проходження до земельного парламенту.
Те, що відбувається в партії, не просто створює відчуття наближення політичного краху, - тут він уже набирає повних обертів. На цьому тлі особливо гротескно й відчайдушно виглядає спроба частини СДПН домогтися зниження п’ятивідсоткового бар'єру до позначки у три відсотки - лише так соціал-демократи можуть пройти до ландтагу.
Слабкість партнера по правлячій коаліції стає для Фрідріха Мерца додатковим тягарем. Альянс двох так званих народних партій - ХДС/ХСС і СДПН - колись вважався в Німеччині "великою коаліцією". Сьогодні про це вже не може бути й мови. На канцлера Мерца чекає гаряча осінь.
"Авторська колонка" висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
