Тегеран звернувся до Москви по нові реактивні ударні дрони, які Росія створила на основі іранських Shahed і вже застосовує проти України. Іран хоче отримати ці безпілотники для війни проти США та Ізраїлю, але рішення Кремля щодо передачі поки невідоме.
Про це пише Financial Times.
Видання посилається на представників західних служб безпеки та джерело, близьке до Кремля. За їхніми даними, Іран запросив у Росії саме передові реактивні модифікації безпілотників «Герань».
Ці дрони стали результатом подальшого розвитку іранських Shahed, виробництво яких Росія розгорнула у себе у 2023 році. Нові версії відрізняються від ранніх моделей значно більшою швидкістю, дальністю польоту та кращим захистом від засобів протиповітряної оборони й радіоелектронної боротьби.
Одна з нових моделей може розганятися приблизно до 600 км/год, нести бойову частину масою до 90 кг і долати близько 1000 км. Такі безпілотники також можуть оснащувати тепловізійними камерами, системами наведення із застосуванням штучного інтелекту та обладнанням для протидії РЕБ.
Росія останнім часом дедалі активніше використовує реактивні «Герані» проти України.
Їхня швидкість суттєво скорочує час на виявлення та перехоплення, через що українській ППО складніше знищувати ці цілі.
За оцінкою представника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, українські військові збивають близько 60% реактивних російських дронів. Для старіших моделей Shahed цей показник, за його словами, сягає приблизно 90–95%.
Через появу швидших безпілотників Україні доводиться частіше залучати винищувачі. Це робить боротьбу з такими цілями дорожчою та складнішою.
Financial Times зазначає, що реактивні «Герані» коштують дорожче й потребують складнішого виробництва, ніж попередні версії. Водночас вони все ще дешевші за крилаті ракети, зокрема «Калібр» або Х-101.
Російська оборонна промисловість постійно змінює конструкцію цих дронів, спираючись на досвід їх застосування у війні проти України. Централізоване виробництво дозволяє швидко впроваджувати нові системи наведення, захисту від РЕБ та інші технологічні рішення.
Поява нових модифікацій у значній кількості стала несподіванкою для частини українських чиновників та виробників засобів протидії безпілотникам.
Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень Катерина Бондар зазначила, що Росія сконцентрувала значні фінансові, технологічні та кадрові ресурси саме на розвитку цієї системи.
Військовий аналітик Конрад Музика вважає, що характеристики нових «Гераней» дедалі більше наближають їх до крилатих ракет. За його прогнозом, наступним кроком може стати поява в таких дронів стелс-можливостей, що зробить їх дорожчими у виробництві, але водночас складнішими для перехоплення.
