Німеччина почала готувати систему охорони здоров’я до сценарію великої війни в Європі, за якого до країни щодня можуть надходити до тисячі поранених військових. Одним із символів цієї підготовки став військовий госпіталь в Ульмі, під яким досі зберігся величезний медичний бункер часів холодної війни, розрахований на автономну роботу після ядерного удару.
Підземний комплекс побудували наприкінці 1970-х років. Він розташований на глибині до 20 метрів, включає операційні, приміщення для лікування, системи знезараження, аварійне енергопостачання та сотні інших приміщень. У воєнний час там могли розмістити до 2 тисяч людей і забезпечувати їх протягом 90 днів. Протягом десятиліть після завершення холодної війни комплекс фактично не використовувався, але тепер Бундесвер знову розглядає можливість його відновлення.
Причина — кардинальна зміна оцінки безпекової ситуації в Європі після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Німецьке військове та цивільне керівництво перевіряє, чи здатні лікарні, транспорт, енергетика та система постачання витримати масштабну кризу у випадку війни НАТО з росією.
У змодельованих Бундесвером сценаріях йдеться про те, що до Німеччини потенційно можуть доставляти до тисячі поранених військовослужбовців щодня. П’ять військових госпіталів країни за такого навантаження дуже швидко вичерпають свої можливості, тому основну частину пацієнтів доведеться приймати цивільним клінікам.
Саме тут виникає одна з найскладніших проблем. У випадку масового надходження поранених лікарям доведеться одночасно лікувати військових і цивільних, а система може перейти до жорсткого медичного сортування — визначення того, кого необхідно оперувати негайно, кого можна змусити чекати, а кому в умовах обмежених ресурсів допомога матиме найменші шанси на успіх.
Командувач і медичний директор військового госпіталю Ульма генерал-лікар Бенедікт Фрімерт прямо визнає, що німецька медицина до такого сценарію поки не готова. Він неодноразово закликав розпочати системну підготовку цивільної медицини до оборони країни; сам Фрімерт має досвід роботи під час закордонних місій Бундесверу, зокрема на Балканах, в Афганістані, на Африканському Розі та в Малі.
Повернення бункера в Ульмі до повноцінної експлуатації теж буде непростим.
Частині його вентиляційних систем, генераторів та іншої інфраструктури вже кілька десятиліть, тому модернізація потребуватиме мільйонів євро. Але навіть ці витрати становитимуть лише невелику частину того, що необхідно для підготовки всієї системи охорони здоров’я.
Проблема полягає не лише в кількості ліжок. Німеччині необхідно створювати запаси медикаментів і крові, забезпечувати стійкі ланцюги постачання, організовувати транспортування великої кількості поранених і налагоджувати координацію між військовими та цивільними клініками.
Окремим слабким місцем Bloomberg називає персонал. Лише відносно невелика кількість німецьких лікарів має практичний досвід лікування бойових травм — множинних осколкових поранень, мінно-вибухових ушкоджень та великої кількості пацієнтів, які надходять одночасно. Бундесвер і Німецьке товариство травматологів уже розширюють підготовку цивільних хірургів до масових втрат та воєнної травми. Сам Фрімерт цього року окремо публікував роботу про необхідність стійкої екстреної й травматологічної допомоги в умовах кризи та збройного конфлікту.
До підготовки долучається й цивільна Університетська клініка Ульма, розташована навпроти військового госпіталю. Там створено спеціальну кризову групу, проводяться тренування на випадок терористичних атак і розглядається можливість переобладнання підземного паркінгу на довготривале укриття.
Досвід України істотно змінив і саме уявлення про те, якою може бути війна на території НАТО. Німецькі медики готуються не лише до артилерійських або ракетних ударів, а й до постійної загрози безпілотників, атак на транспортні вузли, лікарні, системи електропостачання та логістику.
У результаті Німеччина фактично повертається до планування, від якого відмовилася після закінчення холодної війни. Бункери, які десятиліттями здавалися реліктом минулого, знову розглядаються як потенційно необхідна інфраструктура, а лікарям доводиться готуватися до типів поранень і масштабів втрат, які ще кілька років тому здавалися в центрі Європи майже немислимими.
Джерело: Bloomberg, Бундесвер, Bundeswehrkrankenhaus Ulm.
