За рубежом

Нафта приносить Росії до $15,8 млрд на місяць: як Кремль знаходить гроші на війну

Російська економіка сповільнюється, бюджетний дефіцит зростає, а підприємствам дедалі важче знаходити працівників і брати кредити. Водночас високі світові ціни на нафту забезпечують Кремлю значні доходи, які дозволяють продовжувати фінансування війни проти України.

Про це пише The Independent .

Після швидкого зростання у 2023–2024 роках російська економіка почала втрачати темп. Уряд РФ очікує, що за підсумками 2026 року вона зросте лише на 0,6%. У першому кварталі економічна активність скоротилася, а в другому відновилася лише частково.

Погіршуються й настрої російських споживачів. За даними соціологічного центру «Левада», влітку індекс споживчих настроїв опустився до 94 пунктів, хоча навесні та влітку 2025 року становив 116. Значення нижче 100 означає переважання негативних оцінок над позитивними.

На повсякденному житті росіян позначаються подорожчання пального, перебої з постачанням окремих товарів та наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Високі відсоткові ставки також змушують домогосподарства й бізнес обережніше витрачати гроші.

Економіст Кріс Віфер описує становище Росії як «терпиму стабільність».

За його оцінкою, країна перебуває під економічним тиском, але це ще не означає, що вона увійшла в рецесію.

Одним із найбільших викликів для російської влади стали державні фінанси. Наприкінці липня дефіцит бюджету сягнув 2,8% ВВП, хоча початковий план на весь рік передбачав 1,6%.

Доступні державні резерви скорочуються, тому Москва дедалі більше покладається на внутрішні запозичення. Водночас дохідність російських державних облігацій сягала 17%, що підвищує вартість залучення нових коштів і обслуговування боргу.

Високі ставки створюють додаткові труднощі для цивільних підприємств: кредити дорожчають, а можливості для розвитку звужуються. Оборонний сектор натомість отримує великі державні замовлення та має ширший доступ до фінансових ресурсів.

Щоб покривати видатки, російська влада підвищує податки та збори. Додаткове навантаження лягає, зокрема, на малий бізнес. Частина фінансування оборонних підприємств також здійснюється через банківські кредити, тому не всі пов’язані з війною фінансові зобов’язання безпосередньо відображаються в бюджетному дефіциті.

Одним із ключових джерел грошей для Кремля залишаються продажі нафти.

Високі світові ціни на енергоносії, які в матеріалі пов’язують з війною між Ізраїлем та Іраном, підтримали російські нафтові доходи після попереднього падіння.

Перед зростанням цін місячні нафтові надходження Росії опускалися нижче $10 млрд. У червні вони, за наведеними даними, становили вже $15,8 млрд, а в липні — $13,8 млрд.

Ці надходження дають російській владі додаткові можливості оплачувати державні видатки, зокрема військові, попри слабкість інших секторів економіки.

Економіст Торбйорн Беккер вважає, що за тривалого збереження високих цін на енергоносії фінансові обмеження для російського бюджету можуть суттєво послаблюватися. Водночас він називає нинішню економічну модель нестійкою та наголошує, що точний час можливої кризи передбачити неможливо.

Великі воєнні замовлення підтримують зайнятість і доходи в окремих російських регіонах. Підприємства оборонної промисловості збільшують виробництво, наймають працівників і отримують значне державне фінансування.

Наприклад, кількість працівників «Уралвагонзаводу» в Нижньому Тагілі, за наведеними даними, зросла приблизно з 20 тисяч до понад 38 тисяч після переходу на цілодобову роботу.

Завод «Купол», який виробляє безпілотники та системи протиповітряної оборони, у 2025 році більш ніж удвічі збільшив обсяги виробництва.

Однак розширення оборонного сектору посилює конкуренцію за працівників. Безробіття в Росії становить близько 2,2%, а нестача кваліфікованих кадрів обмежує можливості як військових підприємств, так і цивільного бізнесу.

Додатковий довгостроковий тиск створюють західні санкції. Вони обмежують доступ російських компаній до частини інвестицій і технологій, необхідних для оновлення виробництва та підвищення його ефективності.

Кремль заявляє, що зберігає макроекономічну стабільність. Водночас головний економіст державного банку «ВЕБ.РФ» Андрій Клепач попереджав про відставання Росії в технологічній та економічній конкуренції через санкції й ізоляцію. У матеріалі зазначається, що після цієї заяви його звільнили.

Таким чином, високі нафтові доходи поки допомагають Росії покривати значні видатки на війну. Проте вони не усувають проблем із бюджетним дефіцитом, дорогими кредитами, дефіцитом працівників і доступом до технологій. Подальші фінансові можливості Кремля залежатимуть, зокрема, від цін на енергоносії та стану решти економіки.

Джерело, квартал, Левада, Ставок, Червень

Читайте еще