НЬЮ-ЙОРК/БРЮССЕЛЬ – Президент Латвії Едгарс Рінкевич не погоджується з дедалі частішими закликами й повідомленнями про те, що Росія може атакувати НАТО або Європейський союз у найближчі місяці, намагаючись послабити їхню підтримку України. За його словами, такі атаки вже почалися.
«Ми не говоримо про звичайну війну. Ми говоримо про всілякі провокації, всілякі акти саботажу, всілякі випробування, і це безперечно те, що вже відбувається просто зараз», – сказав латвійський лідер Радіо Свобода в інтерв’ю у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй 21 вересня.
- Чотири російські дрони вночі проти 24 вересня порушили повітряний простір Молдови один – вибухнув, повідомилапрезидентка країни Мая Санду.
- У Міноборони Румунії повідомили, що «вранці 24 вересня система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони зафіксувала повітряну ціль, що рухалася територією України поблизу кордону з Румунією, на півночі повіту Ботошані. Згідно з даними радарів, повітряна ціль увійшла в національний повітряний простір через північну частину повіту Ботошані», перебувала там приблизно чотири хвилина, а потім впала в повіті Сучава, недалеко від кордону з Україною.
- 23 вересня Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило, що російський вертоліт Мі-8 порушив польський повітряний простір. Інцидент стався об 11:08 на північ від населеного пункту Бранєво, що межує з Калінінградською областю: «гелікоптер рухався з Кенігсберзької області Він увійшов до польського повітряного простору на максимальну глибину близько 300 метрів і залишався там 42 секунди» ( 24 листопада 2015 року Туреччина збила російський Су-24 через порушення свого повітряного простору. За даними турецької сторони, літак перебував над територією країни близько 17 секунд – ред.)
ЦРУ і навіть президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск останніми днями попереджали про оцінки, згідно з якими Москва в найближчі місяці може зайти настільки далеко, що здійснить у тій чи іншій формі повітряну атаку на територію НАТО, щоб продемонструвати, що закріплене у статті 5 зобов’язання військового альянсу щодо колективної оборони – не більше ніж кілька слів на аркуші паперу.
До випадків атак останніх місяців, які приписують Росії і які Інститут вивчення війни (ISW) називає «скоординованою серією кінетичних кампаній», належать підпали, плани вбивств і диверсії проти інфраструктури, зокрема пошкодження залізниць та електронні перешкоди.
Москва послідовно заперечує будь-яку причетність до диверсійних операцій, у яких її звинувачують європейські уряди, але представники НАТО та столиць країн ЄС активізували роботу над планами дій у надзвичайних ситуаціях і заходами протидії.
У вересні ISW зазначав, що Росія дедалі частіше атакує об’єкти поблизу кордонів України з країнами НАТО та ЄС. Зокрема, 13 вересня російські безпілотники вдарили поблизу пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ» на українсько-польському кордоні та по локомотиву пасажирського поїзда Київ – Варшава приблизно за два кілометри від кордону. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, який тоді перебував в Україні, заявив, що російська загроза «стукає безпосередньо у кордони ЄС і НАТО».
